facebook.com
instagram.com
youtube.com

Вiдео

29.02.2020 Хто стане новим прем'єром?

Величезне питання, хто на прем’єра. І ЗМІ вже повідомляють певний перелік кандидатів, які можуть замінити Олексія Гончарука на цій посаді. Обговорювати можливих кандидатів та імовірність оновлення Кабміну будемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Роксоланою Підласою – народним депутатом, фракція «Слуга народу», Павлом Бакунцем – народним депутатом, група «Довіра», та Романом Лозинським – народним депутатом, фракція «Голос».

Чи час таки поміняти певні фігури в уряді?

Роксолана Підласа: Цими днями всі дуже поспішають хоронити Кабмін Гончарука і казати про те, що він вже йде у відставку. Нібито це вже вирішене питання або питання двох тижнів, що Рада збереться на позачергову сесію, аби відправити Гончарука у відставку. Я наразі хочу ці чутки спростувати. Насправді дійсно йде мова про те, щоб підсилити уряд віце-прем’єр-міністром з питань промислової політики. Це питання вже давно крутиться в повітрі. Україна стикнулася з дуже несприятливою світовою кон’юнктурою на зовнішніх ринках, промисловість падає, і зараз як ніколи потрібно займатися підтримкою української промисловості. Є певний набір інструментів, який потрібно скоординувати, реалізувати та запустити найближчим часом. Тому говорять саме про віце-прем’єра з питань промисловості. Наразі рішення ще не прийнято, але це дуже ймовірний сценарій.

Але при цьому сам очільник Кабміну залишається на місці?

Роксолана Підласа: Дивіться, думки завжди є, є певні питання, які задають в тому числі певні депутати від фракції «Слуга народу». Але тут потрібно розуміти юридичний момент. Насправді зараз ініціювати відставку Кабміну можливо, але це те, що називають політико-правове рішення. Тобто юридична чистота цього рішення насправді дуже сумнівна. Тому що в Кабміну за Конституцією на рік є імунітет.

А яку оцінку від вас можуть почути кандидатури, які зараз розглядаються?

Павло Бакунець: А як же, звичайно.Я думаю, що в минулому році суспільство якби надало такий кредит довіри президенту і його політичній силі, бо всі надіялись на нові обличчя, і те, що ми чуємо і перші особи держави підтверджують, що вони ведуть якісь розмови з названими вами обличчями, це якийсь дисонанс. Я думаю, що після 2014 року, після революції такі обличчя повинні бути в історії. Це просто крок в позавчора. Уряд він є лицем, руками президента, і таке вмивання як би рук, коли ми замінюємо одних персонажів на інших, це може погано сприяти і рейтингу першої особи. Бо зачасти пересічні мешканці не так чітко розрізняють президента і уряд. І таке може статися, що за падінням рейтингу уряду може відбутися і падіння рейтингу першої особи.

Роман Лозинський: Я хотів би нагадати перш за все всім, що будь-які зміни в уряді – чи призначення прем’єра, чи окремих членів уряду – це відповідальність коаліції. Про що ми, фракція «Голос» неодноразово заявляли, і ми попередній уряд теж не підтримували. Тому що це відповідальність, їхнє призначення, їхні плани, їхнє бачення розвитку. Але якщо команді нової влади немає кого запропонувати з нових прогресивних, ми з командою «Голос» пропонуємо не зупинятися на кандидатурі Тігіпка. Давайте розглянемо кандидатуру Пустовойтенка, Фокіна, Кінаха. Це логічний перелік інших кандидатур, якщо ми вже відкриваємо цю скриньку Пандори. Тігіпко, а далі хто наступний? Зараз взагалі, якщо глянути досвід, як працює міністр охорони здоров’я пані Скалецька по скапу, то можемо взагалі запропонувати новій владі розглянути нову кандидатуру Павла Лазаренка, який може по скапу очолити уряд.

Невже ситуація для вас настільки абсурдно виглядає?

Роман Лозинський:Насправді виглядає. І виглядає абсолютно сумно, тому що це не про нові чи старі обличчя, це про підходи. Підходи до будівництва країни. І якщо кредит довіри українці надали новим політичним силам, зокрема партії монобільшості, то чи можна підсилювати свою команду тими людьми, які останні двадцять п’ять років дослужилися до того, в яких умовах ми зараз живемо? Тому мій, можливо, перебільшений перелік наступних прізвищ він на межі. Тому ми вже часом відчуваємо, що живемо в сюрреалізмі, коли обговорюємо питання, які відбуваються на центральному рівні. І коли особисто я почув і команда «Голосу» про кандидатуру Тігіпка, стало не смішно, а сумно.