Новини

Яка вона – українська молочка? У Всесвітній день молока з'ясуємо, чи можна купувати цей продукт на ринку, та з якими проблемами стикаються молочні підприємства. Гість студії «Доброго ранку, Країно!» Михайло Апостол – народний депутат України попереднього скликання, радник першого віце-прем’єра Степана Кубіва з аграрних питань, розповідає про українське молоко:

«Я своє життя прожив селі, в той час коли молоко було на сніданок, обід і вечерю. Наше покоління на цьому виросло. Любив молоко. В даний час, можливо, кефір і все. Так складалося, що нормальних цін не було ніколи, доїти не вдавалося. Але корівчина в селі це був дійсно спосіб, з яким виживали. Це був продукт харчування. На корову молилися. Тому що це перше харчування було для дітей, для сім’ї. Коли цей продукт став не тільки продуктом харчування, але і економікою і бізнесом, то завжди з’являється в кожній сфері нечесність. В першу чергу його здешивити, а в другу чергу, щоб більше заробити. Ніхто, на жаль, не думає про здоров’я нації, про здоров’я людей. Купляти чи не купляти це вибір кожного. Якщо вас влаштовують ціни і такі санітарні умови, то... Разом з тим, якщо навіть ми купляємо молоко в супермаркетах, де вибір надзвичайно великий, то треба все рівно читати. Тому що сьогодні використовуються різні компоненти, які не дуже сприяють здоров’ю, заради того, щоб здешевити, щоб цей бізнес проходив.

Нам нічого не треба видумувати, просто подивитися не далекі високорозвинені країни – Німеччина, Франція, Англія, а що робиться в Польщі, Португалії, Угорщині. Дійсно на сьогодні це спосіб виживання, спосіб працевлаштування в селі. Але держава завжди робить один крок, а ще два залишилося, і ніколи не вистачає часу по різних причинах. Якщо сьогодні держава буде давати дотації на одну корову, а не дасть довготермінового кредиту для створення хоча б якогось кооперативу для збереження холодильника, доїльного апарату, де не відбувався б контакт. Молоко цінне тоді, коли не відбувався контакт з повітрям. Коли видоюють, воно йде прямо в апарат, з апарату в холодильник, а потім його забирає переробник. Коли воно хоч на долю секунди вступить в контакт, його вже можна використовувати не в молочній продукції, а в молокомісткій. З нього вже не можна зробити якісний продукт. І так є, тому що, з однієї сторони, ці всі стандарти, які нам висуває СОТ, це правильно. Але, з іншої сторони, щоб довести до цих стандартів, повинні раз зробити велике фінансування. Дати можливість селянам так працювати, як цього хоче СОТ. Тоді буде порядок, тоді буде якість.

75-85 відсотків тваринництва вирощується в особистих підсобних господарствах. Над якістю продукції треба ще працювати. Органічно чисте молоко це надзвичайно дороге задоволення. На сьогодні багато не можуть працювати, тому що на виході є дуже велика ціна. І в принципі купити в ясла, садок, лікарню немає можливості. Сьогодні це надзвичайно дорого. Я не та посадова особа, що може зробити. Я можу порадити. Мою пораду можуть дослухатися. А можуть не дослухатися».