Новини
Юрій Павленко: «За останні чотири роки 243 дитини загинули від куль і осколків»
Сьогодні Міжнародний день захисту дітей. Які права мають маленькі громадяни в Україні і як саме держава їх захищає та від чого найбільше страждають саме українські діти, говоритимемо з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Юрієм Павленком – народним депутатом України, екс-уповноваженим президента України з прав дитини:
«Діти сьогодні страждають від дуже багатьох порушень прав дитини. Фактично кожне право, яке гарантоване дитині конвенцією ООН про права дитини як базовим основним документом, який є сьогодні в світі і є сьогодні частиною українського законодавства, кожне це право гарантоване сьогодні порушується. Чи це право бути почутим, чи це право на якісну освіту, чи це право на медичне забезпечення. Сьогодні українські діти страждають від військових дій і збройних конфліктів. Сьогодні українські діти страждають від бідності. Сьогодні українські діти страждають від невиконання батьками своїх обов’язків. Є дуже багато проблем, від чого страждають українські діти.
В Україні дуже непогане законодавство, і багато є людей, які опікуються і працюють в інтересах дитини. На жаль, не завжди воно в повній мірі виконується. Але якщо порівнювати зі світом, то, звичайно, становище дітей в Україні значно краще. 1 червня це не просто свято концертів, фестивалів, прояву дитячих талантів, але це є такий підсумок, що ж зробили дорослі. Якщо говорити про нові виклики для України, традиційні залишаються. Це проблема насильства, проблема дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, проблема дитини з інвалідністю, ці всі проблеми, на жаль, існують всі роки української незалежності.
Останні чотири роки принесли новий виклик для України – це діти, які страждають від війни. 243 дитини за ці чотири роки загинули від куль і осколків. Ця цифра, на жаль, поки не є офіційною. Справжню цифру, скільки дітей загинуло в Україні, ми не маємо. Тому що ми не маємо точних даних по 2014 року. Скільки дітей реально поранено? Це більше 500 дітей. Кожна друга дитина фактично протягом цього року не реалізувала своє право мати тата і маму. Мені вдалося протягом цього року переконати Кабмін України і змінити порядок надання статусу дитини, яка постраждала від війни і військових дій. Зокрема, я був одним із авторів закону, яким цей статус введений і створений в Україні з відповідними гарантіями з боку держави по наданню допомоги дитині чи яка поранена, чи яка отримала психологічну травму. На жаль, я поки що перебуваю в опозиції. Дуже важко сьогодні дискутувати з багатьма представниками нинішньої влади.
Цей статус гарантує, що кожна дитина повинна у залежності від отриманої біди отримати адекватну допомогу. Якщо дитина отримала психологічну травму, відповідно їй треба надати комплекс психологічної допомоги. Якої саме? Це сьогодні стоїть вимога до органів влади. Якщо дитина отримала поранення чи якусь фізичну травму, очевидно, система реабілітації. Порядок надання цього статусу затверджений 11 квітня цього року».

