Новини

Сьогодні гості студії «Доброго ранку, Країно!» Євген Дикий – директор Національного Антарктичного наукового центру, та Іван Парнікоза – полярник, біолог Національного Антарктичного наукового центру.

Була експедиція в Антарктиду, які дослідженні проводилися? І як ви так засмагли в такому холоді?

Іван Парнікоза: Насправді теж багато дуже ультрафіолету в Антарктиді. Це такий парадокс. Люди там теж засмагають, особливо в певний сезон. Зокрема, взимку дуже багато сонячних днів. Що до експериментів, то у нас декілька напрямків. Там працюють фізики, геологи, біологи, метеорологи. Всі спеціалісти цих напрямків були представлені зараз в експедиції останній. Працював над тим, щоб вивчати фізику вищої атмосфери, розповсюдження різних хвиль, так звану космічну погоду. Тобто вивчали люди також мінерали, які знаходяться в районі антарктичної станції Вернадського. Яку перспективу вони можуть складати і що вони можуть розказати про історію Антарктиди. У метеорологів дуже важливе завдання. Це вивчення кліматичних змін. Антарктида найбільше швидко розігрівається. І це головна кухня погоди взагалі для всього світу. Але Антарктида це найбільш холодний континент, дуже унікальний, який формує погоду в усьому світі. І біологи звичайно. Наше головне завдання – як все це антарктичне довкілля реагує на оті зміни, які відбуваються дуже швидкі, і як вона реагує на нас. Тому що ми маємо вивчати, щоб людина не шкодила в Антарктиді. Тому що там зростає туризм. Зростає наукова активність. Все це має відстежуватись. Щоб та унікальна екосистема не була порушена.

Які відкриття зробили?

Євген Дикий: Тут треба зрозуміти одну штуку. Справа в тому, що антарктичні дослідження взагалі складаються з двох частин і найбільш важлива з них це якраз моніторингові дослідження, які тривають дуже довго. І де власне основна фішка це саме неперервні ряди спостережень. Це одна із сильних сторін саме нашої станції. Оскільки ми її не будували, ми її успадкували від британців, то сумарно разом спостереження британського і українського періоду це найдовші ряди спостережень взагалі в усій Антарктиці. Це якраз один з реальних наших внесків в світову науку. Але це виглядає дуже некартинно. Те, що важко пояснити пересічному громадянину. Тому що тут відкриття робляться, коли ти береш і обробляєш дані за 30 років. І тоді так, тоді з’являється кліматична модель. Щоб ви зрозуміли. От через півострів від нас лежить море Уедделла. Я думаю, що більшість глядачів взагалі вперше почули цю назву. А в ньому формується холодна водна маса, опускається по Атлантиці на дно і тече аж туди нагору, до Європи і є частиною того конвеєра, другою частиною якого на поверхні є Гольфстрім. Тобто вся погода в нас насправді починає формуватися в цьому самому морі Уедделла.