Новини
Ігор Діденко: «Останні п’ять років ми не займалися безпекою дорожнього руху взагалі»
Чи реально підвищити рівень безпеки на дорогах України, як нова Державна програма підвищення безпеки дорожнього руху зможе зменшити кількість ДТП? Про це говоритимемо з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Ігорем Діденком – народним депутатом України, головою підкомітету з питань безпеки дорожнього руху комітету ВР України з питань транспорту:
«Ми завжди помилково вважали, що якщо будемо більше карати людей, то буде краще. Але концепція безпеки в світі змінилася. Концепція від того, що завжди винен водій, перейшла до того, що людина має право на похибку, і ми повинні зробити все, щоб та похибка не була фатальною. Оце називається концепція нульової смертності. Ви бачите, ми багато зараз говоримо про Vision Zero – це неприйнятність смертності за кермом. І багато країн досягли цього. Десь біля 500 міст в Європі мають нульову смертність.
Це комплексне питання. І коли ми говоримо, що дуже просто, ми візьмемо і обмежимо щось або покращимо дороги. Дивіться, остання статистика – покращення доріг веде до збільшення смертності. Це дуже погана статистика, трен є в цьому. По-перше, повинно бути розуміння, що таке безпека. Ви знаєте, що людина не має таких двох важливих елементів сприйняття реальності навколо себе – це розуміння, що таке швидкість, і розуміння, що таке висота. Людина сідає за кермо, натискає педаль, їде 120 км і не розуміє, як вона їде. А за статистикою, якщо ти, наприклад, на швидкості 120 км маєш зіткнення, дуже маленький шанс вижити. Тому розуміння безпеки повинно впроваджуватись людині в голову з дитинства. Один із елементів безпеки – бути помітним, нормально себе поводити на дорозі і таким чином, мабуть, ще допомагати державі організувати біля себе рух, щоб всі так себе поводили. Тому це важливе також державне управління. Якщо говорити про дві концепції, перше – держава повинна чітко сказати, що вона буде робити, яким чином і робити це, а не тільки говорити.
Чому ми маємо таку ситуацію? Останні п’ять років ми не займалися безпекою взагалі. Ми чогось чекали. Я коли прийшов в парламент, я почав працювати тільки по безпеці дорожнього руху, окрім інших обов’язків, підняв дуже багато документів. Підняв одну роботу чудову Європейського Союзу, Світового банку. Написано, що треба робити. З 2009 року в нас фахівці приїжджають, Євросоюз нам платить кошти, вони роблять документ, а цей документ в стіл в Міністерстві. Я підняв, кажу: дивіться, це ж елементарно. Тому що ми, мабуть, думаємо, що хтось щось за нас зробить. В тому документі було написано: якщо ви хочете займатися професійно безпекою дорожнього руху, дайте кошти на безпеку. На три роки виділено 9 млрд. грн. Це 5% від Дорожнього фонду. Для того, щоб кошти не пішли кудись і нічого не було зроблено, нам потрібна стратегія, що ми хочемо зробити. Тому була прийнята стратегія, напрацьована командою разом з комітетом, з фахівцями, і Кабінет міністрів затвердив стратегію безпеки дорожнього руху. Найголовніше – зменшення смертності, тому що держава повинна піклуватися про своїх людей. Після стратегії має бути написано, що робити. Всі кошти прив’язані до того, що робити, який результат, тому останній документ, який був затверджений на Кабінеті міністрів, це державна програма, куди підуть кошти. Було розділено на 9 ключових напрямків. Один з них – це освітлення пішохідних переходів, це багато кілець, які зменшують аварійність, в першу чергу усунення місць концентрації ДТП, введення фото фіксації».

