Новини

Сьогодні – День вишиванки. Про традиції носіння вишитих сорочок, популярність національного українського одягу, сприйняття його в світі говоримо в студії «Доброго ранку, Країно!». Гість студії Маркіян Лубківський – український дипломат:

«Носіння вишиванки – це відродження або зміцнення традицій або розвиток традицій. Але однозначно, що вишиванка це наш національний код. Це те, за чим українців ідентифікують у світі. Добре знаю це як дипломат, тому що дуже часто, коли доводилося – з приємністю, звичайно – одягати вишиванку під час різних заходів за кордоном, це викликало захоплення у наших партнерів. Наприклад, був у мене такий випадок, коли у Хорватії, де я працював, дружина президента Месіча була українка, то вона навіть розчулилася і пустила сльозу, коли побачила, що все українське посольство під час якогось міжнародного свята. Для неї це був дуже приємний знак, що українці бережуть свої національні традиції.

Звичайно, це не означає, що українці мають носити вишиванки кожного дня. Хоча, звичайно, це приватна справа кожної людини. Мій товариш, наприклад, Андрій Шкіль, який зараз живу у Франції, він свого часу носив вишивану сорочку кожного дня. Я ж вважаю, що вишивану сорочку треба вдягати на найурочистіші і найбільші свята. Це Великдень, це Різдво, це дні народження, це сумні дати. Українці, як правило, вдягають сорочки тоді, коли є причина. Це спілкування з історією, це спілкування з традицією, це причетність до традицій, це причетність до віри, тому що люди, коли вдягають вишиванки, вони йдуть і до церкви. Тому я б сказав, це дуже глибокий, глибинний зв'язок.

Звичайно, зовнішні ознаки не можуть бути визначальними для твоїх переконань, для твоєї любові до Батьківщини. Україну треба любити кожен день, а вишивану сорочку носити кожен день не обов’язково. Але разом з тим я, наприклад, категорично проти, коли українців, які носять сорочки, називають вишиватниками. Це неправильно, це знущально, і я проти таких речей, коли з неповагою ставитися до наших національних атрибутів».