Новини

26 квітня буда чергова річниця аварії на Чорнобильській атомній станції. Отже гостем студії «Доброго ранку, Країно!» став Віталій Петрук – керівник Державного агентства України з управління зоною відчуження. Говоримо про зону відчуження та шляхи її розвитку:

«Як зараз розвивається зона відчуження? Напрямки були закладені два роки тому, коли ми підводили підсумки 30-х роковин, що було зроблено, які наслідки, що змінилося. Тим більше що 30 років – це період піврозкладу цезію, стронцію. І як раз уже зона стала на порядок безпечнішою. Перше – це те, що 85 відсотків території – там буде Чорнобильський радіаційний екологічний біосферний заповідник. Де-факто агентство забезпечує виконання відповідного рішення президента. І ми це робимо, і я вважаю, доволі успішно. Тому що юридична особа створена, наділена відповідним офісним приміщенням, підбираємо персонал.

Заповідник буде функціонувати тоді, коли він буде наділений земельною ділянкою повноцінно. Тобто буде повністю завершений проект землеустрою, і створено план організації території заповідника. Відповідні угоди укладені, і державні інститути виконують ці роботи. На кінець року, я сподіваюсь, ми завершимо перший пакет документів по плану організації території. Заповідник, оскільки він біосферний, ділиться на три території. Безпосередньо заповідна зона, де взагалі заборонена будь-яка діяльність, всі природні комплекси мають розвиватися самостійно. Друга – це охоронна зона навколо цієї заповідної. І третя – це зона антропогенного впливу. Тобто на тій території, на якій ми можемо здійснювати певну наукову діяльність, яка може потребувати якихось дій людини. Саме визначити, яка територія підпадає під заповідну, яка під охоронну, яка під антропогенну, передбачений план діяльності. Ця робота робиться.

Другий пункт, основний акцент – це не зовсім звичайний заповідник. Він дійсно забруднений все-таки після Чорнобильської катастрофи. Тому така діяльність, яка, як правило, є в заповідниках рекреаційна, вона в нашому заповіднику в принципі неможлива. Відповідно ми основний акцент робимо на наукову складову. Тому, що Чорнобильська зона відчуження – це полігон під відкритим небом. Ніде в світі такого полігону немає. Ми 30 років опікуємося. Ми 30 років вивчаємо. У нас є достатньо кваліфікований персонал, науковці, які працюють на цій території і знають, як поводитися, дотримуються всіх правил радіаційної безпеки, і відповідно ми вже можемо розказати тим же японцям на Фукусімі, які наслідки будуть у них через 30 років».