facebook.com
instagram.com
youtube.com

Новини

Юрій Мірошниченко: «Монетизація – лише за умови сталої національної валюти»

19.04.2018

Сьогодні гості студії «Доброго ранку, Країно!» Юрій Мірошниченко – народний депутат України, та Віталій Музиченко – директор департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України. Обговорюємо надзвичайно актуальну тему субсидій, особливо враховуючи те, що дуже багато розмов точиться з приводу їхньої монетизації.

Комунальні тарифи зростають з кожним днем. Чи вистачить коштів аби надати всім субсидії?

Віталій Музиченко: Давайте скажемо, що останнім часом ми не спостерігаємо значного підвищення тарифів. Дійсно, це була тенденція 2015-2016 років, і на той момент ми неодноразово вносили зміни до програми для того, щоб забезпечити можливість громадян соціальним захистом, щоб вони могли відповідно до власних доходів оплатити ті чи інші комунальні послуги. Тому це і обумовило ту кількість змін, які відбувалися у нас до програми житлових субсидій протягом останнього часу. Адже я нагадаю, в принципі, така програма, як житлові субсидії в Україні, діє вже понад 20 років. А саме з 1995 року. І зрозуміло, що кожного етапу вона набувала тієї чи іншої форми, відбувалися ті чи інші зміни, які б забезпечували максимально її ефективність.

Хто має право на субсидію? Нагадаємо, що право на субсидію мають родини, в яких розмір плати за житлово-комунальні послуги перевищує 15 відсотків сукупного щомісячного доходу мешканців.

Давайте уточнимо: 15 відсотків це середній показник. Він варіюється від середніх доходів конкретного домогосподарства. Якщо ми візьмемо одиноку пенсіонерку, яка має мінімальну пенсію на рівні 1500 грн., то така родина буде сплачувати на рівні 5-6 відсотків від свого доходу. І це буде становити не більше, ніж 100 грн. на місяць. Разом з тим, коли ми візьмемо достатньо заможну сімю, яка отримує дохід 5000-7000 грн. на особу, таке домогосподарство може сплачувати і 15 і 20 відсотків. Основний принцип субсидій полягає в тому, що чим менші доходи, тим менший відсоток від цих доходів сплачує домогосподарство за комунальні послуги. І таким чином забезпечується соціальна справедливість цього виду підтримки.

5000 гривень на одну особу – це заможна родина?

Юрій Мірошниченко: Логіка субсидій полягає в тому, щоб держава допомагала лише тим родинам, які самі не спроможні забезпечити свої життєві потреби. Відповідно як Міністерство розраховує? Я не знаю, чи з 5000 грн. доходом взагалі отримують люди субсидію. Я тут на боці громадян, яких турбує інформація саме про те, що, наприклад, мають підвищитися ціни на газ, на електроенергію, на надання послуг тими експлуатаційними організаціями, які обслуговують будинки, вивіз сміття і так далі. Говорити про те, що у нас немає підстав стверджувати, що у нас ціни не будуть підвищуватися, я думаю, було б неправильно, і тим більше в нашому ефірі. Що дуже важливо в контексті монетизації? Немає стимулу у родин займатися енергозбереженням, оптимізувати споживання, утеплювати свої будівлі, міняти вікна, якщо у нас субсидія прив’язана лише до обсягів споживання. Тому я вважаю, що монетизація за умови сталої національної валюти. Бо інакше може бути таким чином, що монетизацію зробили, а через рік ці гроші вже нічого не вартують.

В країні понад 50 відсотків субсидіантів за статистикою. За прогнозами експертів до кінця року їх може стати 80 відсотків. Тільки 20 відсотків українців тягнуть на собі решту співвітчизників.

Віталій Музиченко: Я б не зовсім погодився з цією інформацією, тому що дійсно на сьогоднішній день житлову субсидію в опалювальний період максимальна кількість отримувачів. І в опалювальний період субсидію в нас отримували близько 6,5 мільйона домогосподарств із 14-ти, які є в Україні. Тобто це майже половина. І враховуючи, що все ж таки на сьогоднішній день ми спостерігаємо незначне, але підвищення доходів населення, у нас немає сподівання або тенденції для подальшого зростання чисельності отримувачів житлових субсидій. Що стосується тарифів, я всього-на-всього проаналізував той тренд, який був останніх два роки.

Давайте проаналізуємо те, що ми мали раніше. До 2014 року ми дійсно мали ситуацію, коли субсидії в Україні отримували до 10 відсотків. Абсолютно чітка була ситуація, коли протягом 2015-2016 року доходи населення не зростали, або навіть у номінальному виразі вони зменшилися, а тарифи значними темпами збільшувалися. І завдяки саме такій тенденції було прийнято рішення про те, що програма житлових субсидій має спрацювати як шоковий буфер і надати можливість громадянам в цей складний період оплатити комунальні послуги.