Новини

Як складається ситуація на українському аграрному фермерському ринку, будемо говорити з гостем студії «Доброго ранку, Країно!», заступником голови Всеукраїнської аграрної ради Денисом Марчуком. Обговорюємо, наскільки зараз великий потенціал в аграрного сектору, чи все так погано – гречка дорога, нерентабельна, її везуть з Китаю, молоко невигідно, тому що занадто дорого годувати корів, і таке інше?

«Ви знаєте, в нас такі природні умови, така земля і такі люди, що нам гріх не займатися сільським господарством. Інше питання, що сьогоднішні умови підтримки для тих людей, які вирішили присвятити своє життя розвитку сільських територій і на цих сільських територіях розвивати бізнес – чи малий, чи великий, чи середній, по міркам, які є в Європейському Союзі, коли можуть працювати і на двох, і на трьох, і на п’ят гектарах, то, на жаль, за цю підтримку доводиться констатувати, що неповною мірою вона відповідає тим потребам, яких сьогодні потребує виробник.

Тут все стоїть в позиції державного розуміння, скільки нам потрібно тої чи іншої культури, наскільки нам потрібно забезпечити внутрішнє споживання, наприклад, по гречці. У нас не така велика кількість гречки споживається щорічно на території України. Але коли ми говоримо про внутрішнє виробництво, ми повинні укладати певний суспільний договір між державою і виробником. Тобто коли аграрій сіє в себе на полях гречку, він має її виростити, то він повинен розуміти, що за певний тоннаж своєї культури, яку він виростить, він отримає певний компенсат від держави. Тому що щоб бути рентабельним у цій культурі, вона дійсно не є на сьогоднішній день такою маржинальною, і для того, щоб її виростити, затрати йдуть досить-такі великі – і насіннєвий матеріал, і обробіток цієї землі, і робоча сила, паливно-мастильні матеріали, відповідно тут має бути договірна умова з державою. Зараз такого немає.

Є нова система підтримки на 2018 рік. Вона значно відрізняється від системи підтримки, яка діяла до кінця 2017 року. Зараз передбачено, що близько 6,3 млрд. грн. має бути спрямовано на розвиток вітчизняного сільгоспвиробництва. Але якщо ми подивимося умови і цифри детальніше, то ми побачимо, що порядку 1 млрд. має бути спрямовано на підтримку малого фермерства і близько 5,3 млрд. грн. має піти на підтримку середнього сільгоспвиробника. Але якщо детальніше торкнутися по сумі перерахунків, які стосуються безпосередньо середнього виробника, то ми побачимо, що та сума в 5,3 млрд. переходить в ручний режим розподілу, і порядку 4,5 млрд. грн.. має бути спрямовано на підтримку тваринництва. Але якого тваринництва, в нас виникає питання. Тому що той середній бізнес, яків мав працювати за системою квазіакумуляції ПДВ протягом 2017 року або спецрежиму ПДВ, коли держава не втручалася в перерозподіл коштів, буде видозмінений навіть на 2018 рік».