Новини

Гостя студії «Доброго ранку, Країно!» Лариса Ніцой – дитяча письменниця, написала такі книжки, як «Ярик-векалка», «Незламні мураші», «Зайчикове щастя», «Страшне страховисько», «Невигадані історії про звірято-друзяток». Говоримо про те, чому дитяча письменниця заговорила про політику, та про напружені стосунки з Польщею:

«Колись я працювала вчителькою і писала ці казки, а потім ми переїхали з родиною на запрошення В’ячеслава Чорновола. Чоловіка запросили, і ми родиною переїхали, і я занурилася в політичне життя. Бо я переживала, що ніде не працюю, а із школи переїхала серед навчального року, тому зразу в школу не влаштувалась. І мені кажуть: ми тебе помічником до народного депутата влаштуємо, а там ти собі школу підбереш і підеш в школу. Таке занурення в політичне життя мені спочатку дуже сподобалося – ВР, килими, колони, мармур. Але дуже швидко я зрозуміла, що це не моє. Я працювала в апараті «Народного руху», і в мої функції входило редагувати вісник «Народного руху». В’ячеслава Максимовича не стало. Політика все більше ставала бруднішою. Політики все більше займаються якимись інтригами. Про інтереси України не дбають.

Ми з поляками не брати однозначно. Ми сусіди. В мене таке враження, що українці виросли на голову вище від своїх сусідів всіх. Тому що ми, українці, розуміємо, що у нас є спільні трагічні сторінки. Наприклад, Волинська трагедія. Поляки стверджують, що це українці знищували і вбивали поляків. Ми, українці, кажемо, що поляки тим часом вбивали українців. І у нас в Україні різнобічна є інформація. Ми можемо знайти інформація про те, як у Волинській трагедії була різня поляками нас і як наша армія УПА захищала українців і відповідно нападала і наступала на поляків, які хотіли зайняти їхні хати. Тобто це спільна трагічна сторінка. От ми показуємо, що це спільна трагічна сторінка. В Польщі немає інформації про те, що вони забирали в українців хати. У Польщі немає інформації про те, що їх Армія Крайова вбивала мирне населення, порола животи, вивішувала кишки, але це було. У Польщі цієї інформації не знайдете. В них тільки однобока інформація. Ми вже на голову вище виросли, не дивлячись на нижчі матеріальні статки і економічний розвиток.