Новини

Говоримо про важливу подію, яка станеться невдовзі, Зимові Олімпійські Ігри. Але забезпечують незабутність цієї проблеми не тільки спортсмени, але й численні фахівці, що традиційно залишаються поза кадром, –і багато інших. Наша гостя Дар’я Кузнецова – редактор та ведуча спортивних програм.

Яким чином ти обрала саме цю професію?

В мене не було вибору особливого. В мене дідусь – спортивний журналіст, і, в принципі, я з самого малечку на спортивних аренах постійно і не як глядач, а в коментаторських. Я пробувала себе не в спорті. Але коли лежить душа, то вже лежить. Тим паче, що я сама плавала і займалася тенісом.

Жінці набагато важче стримувати емоції, коли дійсно радієш або переживаєш ?

Ні. Я гадаю, що це, в принципі, залежить від психологічної витримки самої людини. Особливо це приходить з досвідом. Звісно, в душі воно вирує, але ти розумієш, що ти журналіст, що ти маєш передати все, що відбувається саме тут і зараз. Треба трішки мати витримку. На прес-трибунах завжди попереджують, що ти представник преси і ти не маєш права сильно вболівати за свою команду. Тому ми вчимося стримуватися. Але коли було Євро-2012, ми це правило ігнорували.

Зимові види спорту, що тобі подобається найбільше?

До Олімпійських ігор в Сочі я взагалі зимові види спорту не любила. Бо я взагалі зиму не переношу. Я не люблю холод, але ще коли треба йти на ці зимові об’єкти за температури мінус 10, 17, це просто для мене якийсь жах. Але потім, перед тим як поїхала на ігри, з параолімпійською збірною в Українському західному спортивному центрі у Львові була підготовка, і мене оті професійні тренери поставили на лижі бігові, на яких дуже складно. Це дуже важко. Ходити на лижах це неймовірно складно, і кожен раз зараз коли ми приїжджаємо до них, в мене вже є Анатолій Заведєєв – тренер Олександри Кононової, і ми жартуємо, що він і мій особистий тренер, бо це перша людина, яка мене поставила на лижі.

До розмови приєднався Алесь Єсипчук – тренер з гірськолижного спорту, співзасновник гірськолижної школи.

Чому ви обрали саме цей вид спорту і кого зараз тренуєте?

Обрав цей вид спорту тому, що батьки поставили. Зараз треную дітей віком 9-10 років, я їх треную вже 6 років. Вони в мене з 3-4 років. Я їх веду.

Скільки коштів потрібно, щоб дитина мала можливість займатися цим видом спорту?

Для початку не дуже багато. В нас була не дуже заможна сім’я, і все ж таки я займався гірськолижним спортом. Вже потім, коли ти починаєш займатись цим більш професійно ближче до 12 років, коли можна вже виїжджати за кордон на змагання, звичайно, там трішки фінанси піднімаються вгору і треба мати гроші.

Лижний костюм потрібно мати, лижі, лижне взуття. Окрім цього потрібно купити скі-пас. Потім потрібно мати тренера, якому потрібно заплатити. Якщо скласти вкупі, який порядок цифр?

Скі-пас зараз Протасів Яр робить дуже гарну ціну, він зробив для всіх спортсменів 3000 грн. на весь сезон. Це дуже гарна ціна. Тому, що в Буковелі цілий день катання буде коштувати для дитини зі знижкою 670 грн. Це один день.

Скільки коштує одне тренування?

Одне тренування зараз на Протасовому Яру коштує в усіх школах 450 грн. за годину. Це індивідуальне заняття. Дитина приходить, і вона вчиться перший раз, другий, третій. На п’ятий раз вона вже може піти в групу. Там вже ціна до 150 грн. за півтори-дві години.

Скільки отримує лижник за перемогу на Чемпіонаті світу?

Я точно суму не знаю. Але я знаю точно, що переможці на кубках світу, а особливо які часто перемагають, вони літають своїми літаками.

Щоб підготувати одного спортсмена, скільки потрібно коштів? Чи відчуваєте ви підтримку держави?

Особисто моя діяльність не залежить від держави. Тому що у нас комерційний клуб, і в нас спортсмени тримаються на коштах батьків. За це ми їм дуже вдячні. У нас є така ідея, що ми нашу школу хочемо створити на кшталт спонсорських грошей.