Новини

Нові обличчя продовжують з’являтися в Кабміні, хоча не на місці міністрів або очільників відомств, а у статусі виконуючих обов’язки. Зокрема, крісло свого керівника Тимофія Милованова посяде його перший заступник Павло Кухта. Тепер він виконуватиме обов’язки міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Це призначення обговорюватимемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Володимиром Арешонковим–народним депутатом, група «Довіра», Петром Кузиком – депутатом Київради, ВО «Свобода», та Олександрою Устіновою – народним депутатом, партія «Голос».

Що ви можете розповісти про Павла Кухту?

Олександра Устінова: Павло Кухта був одним з тих, хто балотувався саме від «Голосу». Він потім ухвалив рішення йти в Кабмін. Пішов фактично з «Голосу». Він пішов з партії, але, звичайно, це професійна людина, інших в партії «Голос» ніколи не було. Ми якраз відбирали людей за критерієм професійності, тому за те, що ця людина професійна, я можу точно відповідати. На жаль, він зараз потрапив на цю посаду в дуже непростий для України період. Давайте говорити відверто, зараз йде світова економічна криза, і Україна має зараз консолідувати всі зусилля. І коли ми бачимо, що замість того, щоб консолідувати всі зусилля по боротьбі з економічною кризою, в Україні зараз відбувається хаос, ми бачимо, що роблять все на противагу того, що все ж таки від нас вимагають західні партнери, що ми на крок від того, щоб від нас пішов МВФ, я розумію, що зараз економічний блок має бути найсильнішим в нашій країні. І друге – це все ж таки міністр агрополітики. Ми зараз у ВР голосуємо новий закон про землю, і зараз, коли у нас немає людини, яка буде імплентувати цей закон, як ми як парламентарі маємо за нього голосувати?

Як людина у статусі в.о. буде боротися з кризовими явищами?

Володимир Арешонков: Можливо, і він стане дуже скоро міністром. Питання не в статусі. Якщо дивитись на його послужний список, то в принципі людина не викликає в мене особливо сьогодні питань. Я єдине проти, коли приходять в уряд, очолюють і стають міністрами люди, в яких в трудовій один-два записи, там був помічником або консультантом – це точно не потрібно і це непрофесійно. Моя колега сказала, що, на жаль, він приходить в такий час. Може, і на щастя для України, може, він щось зробить дуже корисне і потужне. Але питання не в ньому і не в його прізвищі. Питання в тому, що тільки що був текст, що він має продовжувати успішно те, що розпочате. Та нічого не розпочиналося. Ні приватизація не розпочиналася. Земельна так звана реформа, про яку багато говорять, в тому вигляді, в якому зараз вона пропонується, вона ж не зовсім влаштовує українців. Насправді, дуже, дійсно, непростий період для нього як для керівника одного з найважливіших міністерств. Подивимось, що буде він та його відомство пропонувати, що продовжувати, а з чого стартувати. Бо якщо приватизація, то нарешті треба скинути той баланс тисяч підприємств збиткових для держави. А на тих, які є прибуткові, ще раз проаналізувати, чи є сенс їх віддавати комусь, чи там ефективний менеджмент треб запускати. Тому це цілий блок серйозних питань і викликів, які дійсно будуть стояти перед ним. Так що ми будемо допомагати.

Є виконуючі обов’язки, які мають керувати процесами, запущеними до них…

Петро Кузик: Є таке українське прислів’я, що немає найбільш сталого в Україні, ніж тимчасовий виконуючий обов’язки. Але на мою думку, всі ці в.о. досить швидко дійсно будуть замінені, призначені. І власне у нас не відбирають на посаду за професійними критеріями. Досі зберігається принцип партійності, партійних квот, домовленостей і впливів. Це ж очевидно, якщо людина йшла з однієї політичної сили, а потім у виконавчій владі почала представляти іншу політичну силу, то очевидно, що пройшли якісь певні перемовини, домовленості. Можна стверджувати, що нинішня влада не є зовсім суб’єктною. Тобто центри прийняття рішень знаходяться в частини парламенту в Москві, частина знаходиться у західних країнах. І кожна з них радить щось, і з цього компоту намагаються зварити. Але я би хотів звернути вашу увагу на діяльність нового Кабміну. Українські цінні папери на міжнародних фондових ринках здешевшали рекордними темпами, тобто пробили дно. Від чого це залежить? Як кажуть експерти, десь 1,5% можна віддати коронавірусу, який дійсно руйнує економічні зв’язки, декілька відсотків – це сама заміна влади, вона викликає занепокоєння в інвесторів, це нормально. Але все решта це заяви новопризначених – прем’єр-міністра і далі. А саме, коли прем’єр-міністр виходить і, не обдумавши, робить дурні заяви про воду до Криму тощо, потім змінює, потім ще раз змінює свою думку. Слава Богу, що Україні притаманне свідоме українське суспільство, яке в принципі підстраховує від зайвих дурниць нинішню владу. Але коли прем’єр-міністр заявляє, що ми будемо піднімати соціальні стандарти, соціальні виплати тощо, що чують закордонні інвестори? В Україні є економічний базис для підняття соціальних стандартів? Немає. Звідки вони будуть брати ці кошти? Або інфляційні процеси, умовно кажучи, включать друкарський станок, або із запозичень будуть брати кошти. Відповідно всі аналітичні інституції радять виводити свої капітали з України. Одна фраза коштує 3% цінних паперів.