Новини

Ціни на нафту напередодні обвалилися фактично на 30%. У світовому вимірі це вже назвали «чорним понеділком». У Росії, яка є одним з найбільших виробників-експортерів нафти, фінансовий ринок відреагував миттєво – рубль обвалився до чотирирічного мінімуму. Втім, різке здешевлення нафти негативно вплинуло і на гривню. Як будемо жити після «чорного понеділка», що буде з гривнею і загалом з українською економікою, обговорюватимемо з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Ігорем Гарбаруком – економістом.

Що відбувається з ОПЕК, нафтою, і до чого тут Україна?

Всі ці речі між собою взаємопов’язані. Це з однієї сторони. З іншої сторони, ми ж розуміємо, що згідно тих домовленостей, які були в ОПЕК до 1 квітня, вони певним чином стримували видобуток нафти для того, щоб утримувати ціну. Коли ціна спочатку була на рівні 60 доларів за барель, а потім ми бачили скорочення, яке там фактично відбулося на сьогоднішній день, може статися ситуація, коли за барель вже буде навіть не 40, а фактично і 20 доларів в найближчому майбутньому. Питання в тому, що, як заявив пан Трамп, це дуже круто, тому що зможуть споживачі купувати дешевше. Насправді це достатньо такий прямолінійний підхід. Якщо економіка несе певні ризики і відбувається потрясіння, відповідно компанії, які зав’язані в цю логістичну справу, починають менше заробляти і відповідно починають менше сплачувати податки, люди отримують менше заробітну плату, відповідно вони менше купують і т.д. і т.п. Тобто цей ланцюжок фактично дестабілізує економічну ситуацію в цілому. Відповідно люди починають менше заробляти, відповідно вони навіть при зниженні цін не будуть більше купувати. З іншої сторони, уявіть себе за кермом автомобіля, в тиждень ви виїжджаєте одну і ту саму кількість кілометрів. Ви ж не будете при зменшенні цін їздити більше. Відповідно прямолінійні процеси тут не працюють. І відповідно, оскільки відбулося певне фінансове потрясіння на міжнародних ринках, ми бачили дуже суттєвий – від 15 до 20-25% падіння акцій тих самих російських компаній, відповідно Україна в стороні не залишиться, і на нас це також вплине.

А що не поділили в тому ОПЕК, і чому так сталося?

Кожній країні, як то кажуть, своя сорочка ближче до тіла, тобто економічні інтереси кожної країни. Тому Саудівська Аравія в основному і Російська Федерація просто не поділили між собою ці ліміти видобутку. Кожен хоче виробляти більше, кожен хоче заробляти більше, відповідно всі ці речі призвели до того, що вони просто не домовилися, і з 1 квітня цього року просто перестає діяти, і Саудівська Аравія каже, що до 12 млн. барелів на день вони будуть видобувати.

А наскільки загалом українська економіка нині залежить від того, що відбувається в Російській Федерації?

Ще раз кажу, ми не живемо у світі відірвано. Все одно між собою всі ці речі корелюються. Хочемо – не хочемо, долар і євро також корелюються між собою, гривня і російський рубль також. Тобто фактично це взаємопов’язані процеси, і вони впливають на нас. Все одно постачання газу йде, постачання нафти йде, ТВЕЛи ми купуємо. Тобто все одно великий товарообіг між РФ і Україною все одно залишається. Тому хочемо ми чи не хочемо, ми все одно взаємопов’язані. Україну на Місяць не виселили, вона живе в світовому суспільстві. Можливо, через те, що ми сировинно-експортно орієнтована економіка, на нас ці процеси впливають з певним лагом, тобто з певним відтермінуванням, але все одно це на нас вплине. Тому що насправді ситуація з РФ і Саудівською Аравією, ситуація з Китаєм і коронавірусом, складна політична ситуація на Близькому Сході все одно це речі, між собою пов’язані і в економічному плані вони пливають одне на одного.