Новини

Гість студії «Доброго ранку, Країно!» Павло Дегтяренко – голова Державного космічного агентства. Сьогодні День космонавтики. 57 років тому радянський космонавт Юрій Гагарін здійснив перший орбітальний обліт навколо Землі, який тривав 108 хвилин. Говоримо, чи є в Україні зараз реальні можливості, спеціалісти для підготовки космонавтів, для польотів в космос:

Власне, в Україні космонавтів ніколи не готували, але технічні можливості і організаційні можливості є. Свято було професійним і в радянські часи і зараз. Мрія моя стати космонавтом колись перевтілилася в мрію стати тим, хто відправляє космонавтів в космос. Я зараз саме цим займаюся.

У нас є можливості реальні для відбору людей для міжнародних проектів?

Можливості такі є, і це показав нам досвід польоту Леоніда Каденюка в космос. І зараз такі можливості у нас є. Більш того, є навіть у наших наукових установ програми і експерименти, які можна було б реалізувати під час такого польоту.

Кого останніми кудись відправили?

На жаль, незалежна Україна доправила лише одного космонавта поки що. Нещодавно ми, на жаль, його втратили. І Україні зараз космонавтів немає. Але можуть бути.

Як з розумінням того, що потрібно на космічну галузь видавати гроші?

Вистачає лише на доволі повільне підтримання тих проектів, які розпочаті раніше. Це супутники дистанційного зондування землі. І певною мірою міжнародне співробітництво з Європейським космічним агентством. Всі решта великих проектів, які здійснюються підприємствами космічної галузі, створюються за комерційні гроші в рамках міжнародних проектів.

Наскільки великими були втрати України щодо розробок, підготовки наших космонавтів?

Таких підрахунків ніхто не робив. Розрив зв’язків з Росією почався не 2014 року. Він розпочався ще 1991 року і саме з боку Росії. Коли було поставлене жорстке завдання російським підприємствам відмовитись від українських комплектуючих, українських систем, українських ракет. Але це зробити тоді було дуже дорого, дуже довго і підприємства російські довго відтягували. Але, тим не менше, ті підприємства українські, які розуміли, що це не на рік, а назавжди, що Росія буде відходити від нас все далі і далі, розпочали шукати співпрацю на міжнародних ринках і знайшли. Тому для таких підприємств остаточний розрив в 2014 році не те що не став катастрофою, вони отримали також просідання, але невелике.