Новини

Насварив та не відпустив – Володимир Зеленський вирішив дати ще один шанс прем’єр-міністру Олексію Гончаруку. Утім під час особистої зустрічі поставив низку задач для очільника уряду. Обговорювати події після скандалу з прослуховуванням прем’єра будемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!». Це Роксолана Підласа – народний депутат України, фракція «Слуга народу», Микола Величкович – народний депутат, фракція «Європейська солідарність», та Андрій Юсов – юрист, директор Школи відповідальної політики.

Президент залишив Гончарука на посаді, але ж депутати повинні залишати або не залишати Кабінет міністрів?

Роксолана Підласа: По-перше, тут є кілька вимірів в цій історії. Я не вважаю, що цю розмову потрібно розцінювати як якесь помилування від президента. Це насправді є скоріше реакція на все ж таки заяву, яку написав прем’єр-міністр. Він дуже чітко пояснив, чому він це зробив. Його прагненням було показати, що ми всі є єдиною командою і ніяких проблем в команді немає. Це був його спосіб це показати. З іншого боку, все ж таки дійсно за Конституцією прем’єр-міністр складає свої повноваження перед ВР. ВР його і звільняє і призначає на посаду. Наскільки ми зрозуміли,як депутати, прем’єр-міністр передав свою заяву про відставку президенту скоріше як лідеру політичної сили, аніж як формальній інституції президента. Тому, власне, це був його вибір, однозначно це не є конституційний спосіб складення повноважень. Це політичний крок, це політична заява, ми абсолютно свідомі цього.

Але пан Гончарук отримав конкретні завдання від президента. Чи виконає він їх і чи це в силах Кабміну?

Роксолана Підласа:Мова йшла про організаційні речі в роботі Кабінету міністрів, зокрема зарплати, роз’єднання міністерств. Це не складно виконати. Тим паче коли ми говорили про зарплати міністрів та заступників міністрів, уряд дуже конкретно заявляв, що середній дохід, тобто зарплата плюс премія міністра, за рік склав від 37 до 60 тисяч гривень. Тому я думаю, абсолютно не проблема таку суму продовжувати виплачувати як таку суму, яка менше дратує і суспільство, і багатьох політиків.

Вас дратують такі виплати політикам, і чи дійсно вони зміняться після цієї розмови? А якщо так, то чому ця розмова не відбулася раніше?

Микола Величкович: Після кількох тижнів, коли все суспільство обговорювало ці захмарні премії, зарплати, бонусні виплати, коли вже «Слуга народу» не змогли не реагувати, відбулася ця реакція. Хотів би наголосити також, що ми мали в п’ятницю заслухати Кабмін, уряд, де він мав би перед парламентом і всім суспільством пояснити, в зв’язку з чим такі заробітні плати за останні місяці. Стосовно тієї заяви, яку озвучив прем’єр-міністр, то це була політична заява. Це не була заява на ім’я парламенту. Як тільки озвучив це президент, було зрозуміло, що ніякої відставки не буде. Тому що правду кажуть, що це не конституційна корма. І ще одне – фактично своєю заявою Гончарук сказав, що всю відповідальність за економіку, внутрішню політику, зовнішню політику несе одна людина – президент. І ця заява з консультаціями президента це підтвердила, унаочнила і застовпила.

Вже не перший рік обговорюємо премії в «Нафтогазі», але і попередні уряди не могли змінити ситуацію, тому що подейкують, що це наглядова рада вирішує, а не уряд.

Андрій Юсов: Саме так, і точно це не вирішує президент.Була непогана нагода у президента Володимира Зеленського трішки зняти з себе відповідальність і згідно Конституції дозволити парламенту і ВР розібратися із урядом, потрібна відставка чи ні і власне з питаннями зарплати. Нагадаю, що в конституційні повноваженнях президента питання урядових зарплат і премій точно не входить. Натомість команда президента вирішила по-іншому – взяти всю відповідальність на себе фактично. Те, що нам була показана така російська модель і картинка, коли прем’єр-міністр звітує перед президентом і каже «ми виконуємо ваші доручення, визнаємо свої помилки і будемо будувати світле майбутнє», безумовно, це жодного відношення до Конституції, правового поля не має. Це виключно політичний акт. І як на мене, ще й політ технологічна помилка. Погана ситуація. Верховну Раду, уряд і команду президента хакнули, і ця історія з прослушкою для держави історія негативна. Тому що прем’єр-міністр – це високопосадова особа, очільник виконавчої влади, і тепер він не може безпечно проводити наради. Відправити у відставку його означає, що організатори цього скандалу досягли успіху, не відправити у відставку – це погодитись із тезами, які Гончарук озвучив на цій нараді. Був варіант все ж таки віддати пас на поле парламенту, президент не захотів. І ось тепер ми бачимо, що будують або конституційну монархію, коли в нас уряд Його Величності, або все ж таки модель суперпрезидентської республіки Російської Федерації, коли Медведєв, а тепер вже Мішустін звітує перед Путіним і каже: єсть, виконано.