Новини

Вчора на «Ютуб-каналі» з’явився аудіозапис начебто наради очільника уряду України Олексія Гончарука під назвою «Як обдурити президента». На ньому буцімто він із заступницею голови Нацбанку Катериною Рожковою та міністрів фінансів Оксаною Маркаровою обговорюють курс долара перед зустріччю з президентом. В Кабміні заявили, що інформації про справжність чи фейковість цього запису немає. Розбиратися з цим будемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!». Це Роксолана Підласа – народний депутат, фракція «Слуга народу», Ігор Артюшенко – народний депутат 8-го скликання та Валерій Димов – директор Центру суспільно-інформаційних технологій «Форум».

Що ви скажете з цього приводу? Як вам такі інформаційні вибухи?

Роксолана Підласа: По-перше, я дозволю собі не погодитися з прем’єр-міністром, що у президента примітивне розуміння економіки, тому що з мого досвіду спілкування з ним на фракції і з економічних питань також президент, можливо, не знає усіх термінів, які використовують експерти, але він дивиться просто в суть питань. Тому це не є зовсім правда те, що говорить прем’єр на цьому аудіозаписі, навіть якщо він справжній. Що стосується якихось етичних міркувань, чи може так прем’єр-міністр висловлюватися про президента, я не готова давати цьому оцінку. Я би сказала, що, мабуть, ні, але, з іншого боку, якщо це найгірше, що могли накопати за умови прослушки в кабінеті прем’єр-міністра, то я хочу привітати нас усіх з тим, що в нас абсолютно закінчилася епоха корупції і схем в державі та на рівні вищого керівництва держави.

А ви слухали аудіозапис?

Ігор Артюшенко: Дивився, звичайно, і слухав на «Ютубі» цей ролик, і один і другий. Перша позиція: якщо ці записи вірні, по-перше, я не вважаю, що пан Гончарук, якщо це він, розказав щось вкрай нове, невідоме тощо, тому що дивно було б, якби людина, яка все життя була відомим успішним актором, сильно розбиралася б в економіці, в державному управлінні, в політології, в контррозвідці і т.д. Тому що це очевидно. Але два моменти, які я хотів зазначити. Перше, що насправді мене турбує, це те, що в черговий раз є прослушка, в даному випадку Кабінету міністрів. Це у воюючій країні, це коли в нас є зовнішній ворог. І якщо це правда, що в Кабміні знаходиться якась прослушка, це просто дно для Служби безпеки України. Особливо зважаючи на останні події в Омані, коли спочатку спершу на проросійських ресурсах з’явилися ці фотографії. Якщо це ще й російська просушка, це взагалі Службі безпеки треба ставити двійку. І другий момент: небезпечне інше – це найближче оточення президента. Якщо найближче оточення президента дозволяє собі маніпулювати чи думати, як краще оббріхати першу особу держави, то у мене складається думка, що от є ця група, прем’єр-міністр керує економікою всієї країни, є Офіс президента, є наближені народні депутати, якщо кожен з них, виходячи з цієї позиції, що президент не є економістом чи державним управлінцем, маніпулює інформацією, яку йому доносить, це, мені здається, вкрай небезпечно. Тому що таким чином перша особа держави залишається в якомусь інформаційному вакуумі і не чує справжні проблеми, настрої людей тощо.

Які висновки ви зробити з такої розмови, якщо дійсно там всі фігуранти справжні?

Валерій Димов: Я собі не уявлю, щоб розбилося рейкове вкидання. Певні особи сказали, що це голоси не їхні, наприклад пані Коваль. Але ми неодноразово чули, голос, схожий на голос Труби, говорить з голосом, схожим на голос Богдана, голос, схожий на голос Труби, говорить з голосами, схожими на голоси з Київського окружного адміністративного суду, які виносять однозначні рішення на користь певної особи, яку однозначно пов’язують з владою. Зрозуміло, що в такого роду ситуації люди вже просто вірять, і тут немає критеріїв відрізняти справжні голоси від несправжніх. Насправді, якщо це працює, то це така «успішна» практика, воно і жалі буде в інформаційному просторі вибухати, поки люди не втомляться запитувати, чи справжні чи несправжні, а запитають, звідки взагалі ця прослушка виникає. У воюючій країні, я погоджуюсь, дійсно це працює на ворога, тому що інформаційна війна проти України це один з тих фронтів гібридної війни, яку Росія веде проти нашої держави. В тому числі проти української влади. Тому що Росії не потрібна будь-яка сильна українська влада. Як би ми не ставилися до президента, я вважаю, що ми можемо критикувати його всередині, але не росіянам, не ворогу інтерпретувати наші події. Тому тут ми маємо бути як німці або американці. Вони можуть ставитися погано до Трампа або до Меркель, але спробуйте казати це німцям, наприклад, в німецькому барі, що в них поганий прем’єр-міністр або канцлер або президент. Ви отримаєте належну відповідь.