Новини

Опозиція в парламенті занепокоєна тим, що президент Володимир Зеленський на зустрічі у Парижі погодився на формулу Штайнмайєра. Тепер її треба імплементувати в українське законодавство. Яким чином вдасться це зробити, чи стане формула Штайнмайєра українським законопроектом, про це питання будемо говорити з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Валентином Бушанським – політичним експертом, Олександром Кочетковим – політичним експертом та Марією Кучеренко – аналітиком Центру досліджень проблем громадянського суспільства.

Цю формулу називають дороговказом…

Олександр Кочетков: Алгоритм реалізації Мінських домовленостей, які уклав Порошенко, чия фракція зараз дуже активно виступає проти імплементації цих Мінських домовленостей.

Але з моменту зустрічі в Парижі це Зеленський уклав.

Олександр Кочетков: Зеленський погодився на комюніке. Комюніке – це спільна заява, в якій чітко записано – я прочитав і дуже сміявся, – що сторони висловлюють зацікавленість в тому, щоб імплементувати особливий статус тощо. Уявіть собі, ви не зацікавлені бути мільярдером і жити на власному острові? Майже кожен із нас зацікавлений, але це не означає, що в нас є мільярди, якщо ми зацікавлені бути мільярдерами.

Тобто, на вашу думку, нічого критичного не відбулося?

Олександр Кочетков: Є певні проблеми. Але формула Штайнмайєра, наполягаю на цьому, це алгоритм реалізації Мінських домовленостей. Якщо вдасться домовитися на наступних зустрічах про певну корекцію «Мінську», на чому наполягає президент Зеленський, то зміниться і формула Штайнмайєра.

Чи дійсно вдасться коригувати мінські угоди, чи формула Штайнмайєра настільки критична, як ви її сприймаєте?

Валентин Бушанський: Я заздрю почуттю гумору пана Кочеткова, тому що коли він читав підсумкове комюніке, він сміявся. Я коли читав це, відчував, як в мене нервові з’єднання в  головному мозку іскрять. Тому що я не можу зрозуміти, як формулу Штайнмайєра можна імплементувати в українське законодавство. Пан Кочетков правильно пояснив, що це дорожня карта з імплементації Мінських домовленостей, але формули Штайнмайєра навіть як такої не існує, її неможливо імплементувати. Виникає питання: в цих чотирьох взагалі головний мозок є, щоб погодитися на таке комюніке? Як можна імплементувати те, чого немає?

Можливо, в перспективі? Кожен зараз бачить свою формулу.

Валентин Бушанський: Дивіться, в чому сенс. Що таке формула Штайнмайєра, звідки взагалі ноги виросли в цієї формулу і вона розбіглася по всьому світу і забігла в голови цих чотирьох людей? Інтерв’ю Франка Вальтера Штайнмайєра, він говорить про те, що треба провести вибори в окремих районах Луганської і Донецької областей. Якби Штайнмайєр сказав, що це окупована територія, це був би на Штайнмайєр. Без емоцій – два аспекти: суто правовий і політичний. Суто правовий полягає в наступному: згідно з формулою Штайнмайєра «в окремих районах» мають відбутися вибори, після того, але до початку виборів Україна має ухвалити закон про особливий статус Донецької та Луганської областей, і після того, як вибори будуть визнані легітимними, цей закон про особливий статус Донбасу починає діяти на постійній основі. І от правовий аспект: як провести вибори згідно з українським законодавством та норами міжнародного права? Неможливо.

Але якщо лідери світових держав беруть на себе зобов’язання, мабуть, в них існує своє бачення?

Марія Кучеренко: Тут, по-перше, треба згадати про те, що, власне, в нас прописано в комплексі заходів з реалізації мінських домовленостей. Ми побачимо там, що діалог про модальність проведення виборів міг розпочинатися тільки після того, як  в нас є всебічне припинення вогню, відведення важкої артилерії та верифікація всього цього з боку СММ ОБСЄ. Ми фактично розпочали діалог про модальність проведення виборів до того, як ці перші три пункти мали своє місце в реальному світі, в реальному житті. Тому говорити про те, як саме ми будемо реалізовувати те, що зафіксовано в так званій формулі Штайнмайєра, в цьому листі, який підписали, це не просто зарано, це порушення того, про що говорять усі сторони перемовин, коли починають цю стару пісню про те, що Мінським домовленостям немає альтернативи, ми повинні слідувати дорожній карті тощо. Це фактично порушення та руйнування логіки, не говорячи вже про те, що не було згадано, що провести вибори за українським законодавством на окупованих територіях в принципі неможливо. І я тут ще маю зазначити, що жодні вибори не можуть бути визнані такими, що проведені в нормальний спосіб, коли в людей немає відчуття безпеки, коли не можна забезпечити навіть функціонування українських державних органів на цих територіях.