Новини

До кінця цього року має відбутися обмін полоненими у форматі «усіх на всіх», розведення військ триватиме, а формула Штайнмайєра має стати частиною українського законодавства. Про це на зустрічі в «нормандському форматі» домовилися лідери України, Німеччини, Франції та Росії. За чотири місяці четвірка має зустрітися ще раз. За цей час мають бути створені передумови для місцевих виборів на Донбасі. Як саме відбувалася зустріч Зеленського, Путіна та європейських лідерів, про що змогли домовитися, а про що ні, і яким чином це вплине на нашу країну, говоритимемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» народними депутатами Марією Іоновою – фракція «Європейська солідарність», Іриною Верещук – фракцію «Слуга народу» та Миколою Катеринчуком – адвокат, кандидат юридичних наук.

Чому не змогли домовитися про повне розведення військ?

Ірина Верещук: Що мається на увазі не змогли домовитися? Ми говоримо про розведення у трьох нових напрямках, про яке домовилися. Нагадаємо також про розведення, яке відбулося у Станиці Луганській, Петрівському і Золотому. Ми маємо зафіксувати таке розведення, подивитися не ефективність на такого розведення, адже розведення це завжди дзеркальна дія. Ми відступаємо на крок, і противник відступає на крок. А отже, розведення заради розведення, я теж вважаю, про це домовлятися не потрібно. Йдеться напевно про пропозицію Путіна щодо розведення по всій лінії розмежування. Але це надто ризиковано в тих умовах, в яких ми сьогодні перебуваємо. Тому питання розведення в трьох напрямках я вважаю вдалим кроком і вдалим результатом. Якщо буде досягнуто всеохопне припинення вогню, цього буде достатньо, аби наші люди не гинули і цивільне населення не страждало постійно.

Як ви оцінюєте вчорашні домовленості взагалі та якою була зустріч?

Марія Іонова: Мені не вистачило рішення по питанням безпеки. Тобто все ж таки ми з вами розуміємо, що припинення вогню немає жодного дня, і тепер ці ділянки розведення нові, хотілося б все-таки, щоб було стале припинення вогню. Тобто питання безпеки Російська Федерація на себе не взяла. Цього мені не вистачило.

Чи на такі результати перемовин ви очікували?

Микола Катеринчук: Я був впевнений, що ніякої зради не відбудеться, що президент не перейде «червоні лінії», про які так багато говорили саме ті, хто і підписав Мінські угоди. І в мене було таке враження, що ми знаходимося в суцільному дурдомі, тому що колишній   президент збирає мітинги, і сам каже, що по цим Мінським угодам миру не можна досягнути, і збирає навколо себе людей. Знаєте, таке враження, що він і не був президентом і не підписував це. І бачили вчора позицію Путіна, який дуже нервував за столом переговорів, але на поступки не пішов. Так, дійсно, просунулися в питаннях припинення вогню. Подивимося, бо Зеленський підкреслив, що це вже 20 разів не виконувалося. Дуже позитивно, якщо повернуть наших полонених. Дуже добре, що зустрінуться ще через чотири місяці. Але питання кордону залишається номером один. І це безпековий компонент, який не дасть нам далі в політичному плані рухатися, і в питаннях особливого статусу, виборі, амністії тощо. Тому це гостре питання, яке, мені здається, вдало закцентував Зеленський, навіть не маючи великого досвіду. Я хочу сказати, що президент захищав національні інтереси України на цих непростих переговорах. В нього вийшло як вийшло, дещо вдалося, дещо не вдалося. Але я думаю, для першого кроку абсолютно, мені здається, адекватна ситуація. Я думаю, що вона буде мати розвиток. Якщо ми доб’ємося поступок в питаннях зміни порядку виконання безпекового і політичного компоненту в Мінських угодах, я буду вважати, що це вже дорога до сталого миру. Якщо ні, то нас чекає, на жаль, придністровський варіант.