Новини

Все більше подробиць з’являється з приводу того, про що будуть говорити сторони в рамках «нормандського формату» 9 грудня в Парижі. Що ставитиме на кон Україна, про це говоритимемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Іриною Верещук – народним депутатом, фракія «Слуга народу», Миколою Величковичем – народним депутатом, фракція «Європейська солідарність», та Олександром Трохимцем – президентом Асоціації енергетики України.

Як вам той порядок денний, який виписав собі президент?

Ірина Верещук: Я вважаю, що всі акценти розставлено правильно. Якщо ми говоримо про повернення наших полонених, всіх на всіх, так і має бути. Це перше місце. Потім ми маємо говорити про деескалацію, припинення вогню. Тиша – довготривале, всеохоплююче і всеосяжне припинення вогню. Потім ми можемо говорити про де окупацію, тобто виведення усіх незаконних збройних формувань, важкої техніки, озброєння тощо. Контроль над кордоном україно-російським. Якщо це буде спільний контроль, давайте обговорювати, в якій спосіб і формат, давайте обговорювати.

Навіть ви допускаєте такий формат?

Ірина Верещук: Звичайно. Бо ж Росія інший спосіб не допустить, ви ж розумієте. Вони ж чому наполягають: спочатку вибори, а потім будемо говорити про контроль над кордоном? Це неправильна формула, її треба обговорити. Вона була підписана свого часу в мінських угодах. А отже треба пояснити, що якщо ми не контролюємо кордон, ми не контролюємо територію, бо ми не можемо контролювати так звані гуманітарні грузи, ми не можемо контролювати переміщення техніки. А отже контроль над кордоном, а лише тоді реінтеграція, а в частині реінтеграції це політичні елементи.

А якщо Росія продавить формулу Штайнмайєра в закон про Донбас, вибори, а потім і кордон робимо. Як вам така рокіровка?

Микола Величкович: Я думаю, така рокіровка не буде сприйнята суспільством. Ми вітаємо, що відбувається повернення до тої позиції, яку Україна мала у попередні роки. Це обмін всіх на всіх, повернення хлопців додому, це виведення російських силі із зони окремих районів Донецької і Луганської областей, це роззброєння незаконних воєнізованих формувань, український контроль над українсько-російським кордоном, започаткування на цій де окупованій території, щоб всі українські інституції, в тому числі і політичні партії і засоби масової інформації працювали, і тоді можна бути робити подальший рух. Ми це вітаємо, тому що це продовження тої політики, яка була у попередні роки. Формула Штайнмайєра це намагання Росії впихнути своє бачення того, як вона хотіла б інкорпорувати своїх бойовиків в політичну систему України. Це неприйнятно.

Напередодні три політичні сили об’єдналися із закликом до дій, натякаючи на те, що може бути здача інтересів.

Микола Величкович: Так, три політичні сили зробили спільну заяву і оголосили про те, що вони закликають усі політичні сили і всіх громадян в неділю, 8 грудня, на віче на Майдан. Це є превентивна дія. Показати президенту, щоб він мав можливість опертися на це і в Європі сказати: дивіться, суспільство проти, воно вимагає, щоб я не переходив «червоні лінії». Це превентивна дія, для того щоб він мав чітко державницьку позицію і з неї не сходив.

Як вам політична позиція України у вирішенні проблем і питань, пов’язаних з РФ? Вона зважена, вона поступається українськими інтересами чи навпаки ми маємо робити все, аби отримувати певний зиск?

Олександр Трохимець: Як показують досвід і останні події, політика України по взаємовідносинах з Російською Федерацією якась дуже вибіркова. Коли йде сова про Донбас, там займають доволі жорстку позицію по формулі Штайнмайєра, по виведенню військ, по контролю над кордоном. Це добре. Коли йдуть перемовини про газ, там вже якось половина на половину, що транзит ми зараз якось винесемо за дужки, прямі поставки нібито вже й потрібні. Коли йде мова про електричну енергію, там взагалі повний провал.

А чому провал?

Олександр Трохимець: Україна задекларувала те, що ми маємо інтегруватися своєю енергетичною системою до 2023 року у велику європейську енергетичну систему. Це передбачає до 2022 року роз синхронізацію або, простіше сказати, від’єднання від усіх енергетичних систем, які не є стороною Енергетичного співтовариства. Мається на увазі білоруська і російська. Від’єднатися – це певний комплекс заходів, який спрямований на приведення технічних параметрів, частоти, безпеки і всі решта, у відповідність до європейських норм. Для цього потрібно бути вже готовим, і готуватися в нас залишилося всього два роки. Якщо ми цього не зробимо до 2022 року, то очевидно, що ми цього не зробимо вже ніколи.