Новини

Особиста зустріч між президентами України і Росії може відбутися у Казахстані. З такою заявою виступив екс-президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Він нібито вже запропонував цю зустріч обом президентам. Про перспективи цієї зустрічі говоритимемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Дмитром Костюком – народним депутатом України, фракція «Слуга народу», Сергієм Шаховим – народним депутатом України, позафракційним, та Вадимом Трюханом – юристом-міжнародником, головою правління ГО «Європейський рух України».

Як відреагував Володимир Зеленський на пропозицію Нурсултана Назарбаєва і чи буде ця зустріч?

Дмитро Костюк: На фракції це не обговорювали між собою. Про зустріч в Казахстані мови не йшло. І взагалі, відверто кажучи, Казахстан не нейтральна держава і не нейтральний майданчик для обговорення. З одного боку, Володимир Зеленський, думаю, не проти зустрічі, щоб вирішити якісь питання, але якщо цього вирішення не буде, то сенсу зустрічатися теж немає.

Експерти говорять, що від Мінських домовленостей треба було свого часу відмовлятися. Можливо, зараз є ця змога?

Сергій Шахов: Мінські домовленості не вирішили питання практично обстрілів. І якщо гинули в котлах тисячі хлопців, то зараз йдуть обстріли з того боку, але труни по тисячам не везуть в країну. По-друге, стосовно Назарбаєва, я вважаю, що це дуже важлива фігура для пострадянського простору і зараз, яка б могла вирішити питання і бути запобіжником всіх моментів, які сьогодні є між Росією, Україною, Європою і взагалі світом.

Але наскільки нейтральна ця фігура?

Сергій Шахов:Я скажу так: давайте подивимося на всі справи, що зробилося в Україні за 28 років і що зробилося в Казахстані за 28 років. Хто побудував на пострадянському просторі хоч одне містечко? Астана побудована? Експоцентр будується? Я вважаю, що саме Назарбаєв може бути тим дипломатичним запобіжником, тим майданчиком, який міг би вирішити питання між Путіним – Кремлем і Банковою.

Наскільки ця зустріч може стати передумовою миру? Що це, замінник нормандського формату?

Вадим Трюхан:Тема, взагалі-то, не нова. Вже декілька разів піднімалося питання стосовно перенесення майданчику переговорів з Мінська до Нурсултану. І зараз вона на ключових шпальтах ЗМІ. Це мені нагадує такий салоган: хочеш заговорити зміст – говори про форму. Насправді є дві ключові проблеми. Де б не відбулася зустріч президента Зеленського з президентом Путіним – в Мінську, в Нурсултані, в Парижі чи будь-де, ми упускаємо важливу річ: не Зеленський зараз диктує порядок денний, а порядок денний диктує Володимир Володимирович Путін. І він зараз не налаштований на те, щоб йти на якісь поступки Україні. Тому жодного змісту, жодних перспектив для досягнення якогось врегулювання саме зараз немає. Це перше. І друге: завжди ми говоримо про форму, а не говоримо про те, з чим їде президент Зеленський на імовірну зустріч чи то в нормандському форматі, чи то на зустріч один на один з Путіним. І це ключове. Тому що в суспільстві зараз побутує думка, що Зеленський може поїхати і щось здати, якусь частину національних інтересів. Тому треба переводити дискурс дискусії з форми до змісту і готуватися до того, що треба йти на якісь компроміси, які можуть призвести до неоднозначного сприйняття певною частиною суспільства.