Новини

У доларах збільшився, у гривнях зменшився – це про державний борг України. Лише за місяць він збільшився на понад 1 млрд. дол., повідомляє Міністерство фінансів. Відтак його розмір становить майже 83 млрд. дол. або 1,99 трлн. у національній валюті. Про борги країни та загалом економіку говоритимемо з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Олександром Савченком – ректором Міжнародного інституту бізнесу, екс-заступником міністра фінансів України:

«Ніби виходить, що за розмірами борги не критичні. Вони складають 61% до нашого ВВП. Норма в світі не існує. Вважається, що коли борги знаходяться в межах 40-60%, це нормально для країни. Але я підкреслюю, для нормальної країни. Ми не нормальна країна. У Сполучений Штатах борг такий, як ВВП, в Японії більше, в Греції більше, в Італії майже у два рази більше. Справа не в розмірі боргу, а скільки ми витрачаємо грошей на його обслуговування. Виплату процентів, погашення. Так от ми будемо витрачати на його погашення і обслуговування більше 10% ВВП. Тобто з усього, що ми виробили за рік, 10% ми віддамо на погашення і обслуговування боргів. Ми тут абсолютні чемпіони світу.

Нормальні країни витрачають 2-3% свого ВВП на обслуговування. Ми, маючи ніби невеликий борг, в доларах це 83 млрд., витрачаємо на його обслуговування шалену суму. Якщо взяти наш бюджет, з витрат всіх, а витрат у нас буде 1 трлн. 170 млрд. грн., а віддати ми маємо 438 млрд. грн., тобто майже 40% нашого бюджету будуть йти на обслуговування і погашення наших боргів. Це в три рази більше, ніж на оборону.

Ви пам’ятаєте ту реструктуризацію, яка була зроблена за часів Яценюка та Яресько. Якщо ми будемо зростати згідно директив прем’єр-міністра – на 7%, то ми ще будемо віддавати додатково десь по 4-5 млрд. на обслуговування боргу. Вперше в історії цивілізації нам застосували податок на розвиток. Чим швидше ми розвиваємося, тим більше ми маємо сплачувати за борг. Що відбувається? Уряди беруть борги для вирішення своїх проблем, які вони не здатні вирішити нормальним способом. А саме активною, розумною монетарною політикою, фінансовою, соціальною політикою. Замість цього беруться борги, а потім українці скидуються своїми податками і гасять ці борги. І на жаль, ситуація досить критична. Я ставлю проблему з боргами на перше-друге місце після проблеми трудової міграції. Там ми втрачаємо ще більше, ніж від боргів. Іде конкуренція, яка проблема буде бити України найбільше – трудова міграція чи боргова політика. І поки що я зрушень не бачу в цьому питанні і не бачу належної уваги до цієї проблеми».