Новини

Володимир Зеленський хоче закріпити в Конституції право президента України змінювати керівників НАБУ та ДБР, а також склад цих відомств. Для цього звернулися до Конституційного суду. Якщо КС визнає правомірною концентрацію в руках президента таких повноважень, за відповідні зміни до Конституції мають ще й проголосувати в парламенті. Чи збільшаться повноваження президента, говоритимемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Олександрою Решмеділовою – політологом, аналітиком Фонду громадської дипломатії, Андрієм Вігірінським – політичним експертом та Богданом Бондаренком – експертом з конституційного права.

Чи залишає самим суддям простір для маневру висновок правового департаменту секретаріату КС?

Богдан Бондаренко: Там маневр-то не особливо великий. КС перевіряє лише відповідність двом стаття Конституції. Він перевіряє чи ці законопроекти не звужують права і свободи громадян, чи не підривають незалежність, чи Конституція не змінюється в умовах воєнного стану і т.п. Достатньо формальна перевірка. Всі ці 7 законопроектів, які зараз потрапили до парламенту, вони КС перевіряються виключно формально. Тому очікувати якогось іншого рішення, крім позитивного висновку від КС просто не варто. І це не має значення, це буде висновок якийсь секретаріату КС чи якийсь висновок ГНЕУ і т.п. Це абсолютно не має значення. Безумовно, я можу помилятися, але я не знаю негативних висновків КС з цього приводу – це раз. По-друге, я розумію практику, як це відбувається і на що вони перевіряють. Згадайте велику кількість висновків, по євроінтеграції там взагалі був чисто формальний висновок. Тому очікувати якогось іншого варіанту не доводиться. Питання щодо змісту того, чи треба так робити, чи треба, наприклад, ці положення направляти Кабінету міністрів. Це знаходиться поза межами Конституційного суду. В нас КС насправді достатньо унікальна річ – називається превентивного конституційного контролю. Перед тим, як вносити зміни до Конституції, КС розглядає їх. І таке мало в яких країнах світу присутнє, у нас є. І це, в принципі, хороша практика. Але воно достатньо звужено відбувається. Стосовно змісту тут є набагато важливіші речі. Багато зосередилось уваги на ДБР або НАБУ – це одна частина. Але друга частина цього законопроекту є не менш вважливою. Всі ці незалежні регулятори, які президент може створювати, призначати членів цих регуляторів, призначати кількісний склад, це набагато важливіше. Тому що, власне, втручання президента в питання внутрішньої політики часто використовується за рахунок створення цих різних механізмів.

Президент зараз і так призначає голів НАБУ і ДБР, ставлячи підпис під рішенням конкурсної комісії. Навіщо зміни до Конституції?

Олександра Решмеділова: Тому що питання не тільки призначення, але контролю за діяльністю і ще й усунення з посади. Тому що ми бачимо в багатьох моментах, що очільники цих відомств новостворених почувають себе настільки незалежними, що на них начебто повпливати майже неможливо. Тому бувають різні ситуації. Друге питання: зараз можуть розкручуватись предметно різні справи, де фігурантами можуть бути найближче оточення, представники фракції, Офісу президента і ще когось. Саме можуть потрапляти під пильне око вже антикорупційної вертикалі. Я розумі, що таким чином президент намагається створити собі можливості якщо не повпливати напряму, то принаймні зробити певні запобіжники, щоб ці органи були більш керованими. Хоча насправді вся антикорупційна вертикаль за задумом мала б бути повністю незалежною. І тут велике питання, чи ці нововведення будуть на краще. І ще саме дискусійне питання: пам’ятаєте широку дискусію, як тільки пан Зеленський був обраний, скорочувати йому кількість повноважень чи розширювати. Зараз вона якось зійшла нанівець, але загалом ми бачимо, що немає тенденції до звуження, а саме є тенденція до розширення. А це означає, що є, в принципі, не зовсім чесний діалог з суспільством. Тому що на початку приходу до влади було бажання начебто зробити все більш прозорим, відкинути все зайве, а зараз намагаються концентруватися на собі.

Влада демонструє, що посади через конкурс взагалі хоче лишити в минулому. І цей процес вказує на те, що будуть маніпуляції.

Андрій Вігірінський: Ви так доволі категорично говорите, що маніпуляції будуть. Зокрема в питаннях НАБУ і ДБР насправді потрібно, як мені здається, розуміти, що відбувається легітимізація тих норм і того порядку, які насправді існують. І в принципі, якщо ви говорите виключно про цю частину змін до Конституції, то якщо іншими законами ВР попереднього скликання наділила президента невластивими і не передбаченими статтею 106 повноваженнями, вже ВР 9-го скликання цю прогалину усуває. В цій частині, як мені здається, немає нічого надзвичайного, тому що, в принципі, і ДБР і НАБУ не входять в систему органів виконавчої влади. У нас правоохоронні органи не є окремою гілкою влади для того, щоб їх відділяти і говорити про втручання. А тому якщо це будуть виключно церемоніальні функції... До речі, це теж важливо зрозуміти, що сам порядок обрання ні голови НАБУ, ні голови ДБР, який передбачений законом, не змінюється. Конкурсний відбір зберігається. Більше того, з керівником НАБУ відкритим залишається питання, як його усунути. Це інша частина, яка не передбачена змінами до Конституції, які зараз будуть розглядатися, яку ще потрібно буде розглянути представникам «Слуги народу» у ВР.