Новини
Олександр Мусієнко: «Сьогодні є ознаки того, що укріплюється президентська вертикаль влади»
Європейці вбачають небезпеку в концентрації влади президентом України Володимиром Зеленським і вимагатимуть від нього продовження реформ, а від Верховної Ради демократії. Про це заявила віце-президент комітету асоціації Україна–ЄС, депутат Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель. Чи йдеться про узурпацію влади, і загалом які негативні наслідки може мати концентрація влади в одних руках, про це говоритимемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Роксоланою Підласою – народним депутатом 9-го скликання, фракція «Слуга народу», Ігорем Артюшенком – народним депутатом 8-го скликання, та Олександром Мусієнком – політичним експертом.
То що, ми можемо опинитися в ситуації, коли президент, як маленький диктатор, буде вирішувати все в Україні і про демократію не йтиметься?
Роксолана Підласа: Насправді це абсолютна неправда. Тому що останнім часом всі бачать, що парламент і, зокрема, фракція пропрезидентська насправді відіграє велику роль в формуванні політичних процесів. Тому що все ж таки монобільшість має багато можливостей, але вона також може бути і елементом стримування інших центрів влади в країні. Все ж таки народні депутати мають свою думку з дуже багатьох питань. І вони її висловлюють, в тому числі і президенту, і прем’єру. Будь-яке голосування може не пройти. Саме для цього і президент, і прем’єр приходять на засідання фракції, і вони пояснюють свою позицію, чому вони вважають, що той чи інший законопроект потрібен. При цьому в багатьох депутатів так само виникають питання щодо деяких деталей, щодо потенційних ризиків, які виникають у законопроектах, і все це обговорюється. І я особисто як депутат рада бачити таку динаміку у владній команді, тому що насправді без парламентаризму, без сильної фракції більшості неможливо побудувати демократію.
А ви не вбачаєте тут більше загроз, аніж можливостей для розвитку демократії?
Ігор Артюшенко: Я протилежної думки. Будемо говорити мовою фактів. Коли президент каже про стовідсотково власного прокурора публічно, коли є монобільшість однієї партії, яка сама формує уряд, коли призначені силовики формуються однією партією, коли голова СБУ «позвони тому чорту» і все інше, коли рівень парламенту вже зведений до того, що з Офісу президента надходять смс про те, що депутати мають пройти детектор брехні, це в парламентсько-президентській державі… Звичайно, можна не вірити віце-голові групи дружби ЄС–Україна. Звичайно, можна не вірити розгромній статті по Зеленському у вчорашній «Файненшнл Таймс». Інше питання, куди ми просто йдемо? Якщо ми хочемо будувати демократичну, прозору державу, то треба, мабуть, прислухатися до публічних позицій представників цих демократичних прозорих держав. Якщо ми хочемо піти в демократичну державу Казахстан, здається, вчора пан Зеленський привітав Нурсултана Назарбаєва як демократичного лідера демократичної країни, якщо ми такою бачимо демократію, тоді, можливо, ми будуємо демократичний режим. Інше питання, що наша політична сила завжди стояла і стоїть на принципах того, що ми маємо бути в ЄС і НАТО, і тому, коли «Файненшнл Таймс», коли представники Євросоюзу чітко вказують на пана Богдана, чітко вказують на вплив олігарха Коломойського, чітко вказують на недопустимість такої судової реформи і зміни складу і кількості Верховного суду, то влада має реагувати, а не прикриватися тим, що в нас все добре, все буде гарно.
То до чого ми йдемо – до узурпації, коли всім будуть роти закривати, чи до процесу розвитку?
Олександр Мусієнко: Я думаю, що не дійде до того, що там будуть роти комусь закривати. Тому що народ, який відчув свою силу на не одному Майдані, він цього не дозволить. Це вже треба розуміти. Я не лякаю, я ж не закликаю до повалення якихось режимів чи ще щось. Я кажу про те, що народ, громадянське суспільство сильне відчуває свою силу якраз в тому, щоб протистояти узурпації, незаконним рішенням, беспрєдєлу і т. д. Це нормально, в будь-якій розвинутій демократії так і має бути. Тому що з громадянського суспільства починається все. Це основа. Звичайно, сьогодні є ознаки того, що укріпляється президентська вертикаль. Питання дійсно, для чого і як це робити? Тому що є дві моделі: президентська і парламентська. Або змішані. Європа живе переважно за парламентською моделлю за виключенням Франції хіба що. У нас є модне слово «гібридне». От ми будуємо щось гібридне. Тому що, з одного боку, в нас парламентсько-президентська держава, значить має бути сильна роль парламенту. В той же час ми побачили останні зміни в Конституцію, які свідчать про те, що не посилюється роль парламенту, натомість посилюється роль і вертикаль президента. Добре, але це не відповідає, до речі, ні парламентській моделі, ні президентській. Бо і в парламентській, і в президентській сильний парламент. В президентській республіці парламент контролює президента, в президентській республіці парламент має сильні тимчасові слідчі комісії, як, наприклад, у Франції чи США. Тут же в нас ветував президент закон України про тимчасові слідчі комісії, який був, як на мене, якраз дуже вдалим. Тому що в ньому розширювалися роль і повноваження. Принципова різниця, що там роль тимчасових слідчих комісій стосувалася не тільки процедури імпічменту президента, а й багатьох інших питань. І повноваження ТСК мали не рекомендаційний характер, як є зараз. Там було, що рішення мають зобов’язальний характер певних рішень для певних органів. Це було скасовано і зараз стосується тільки імпічменту. Інші питання – регуляторні органи, які може створювати президент, скорочення депутатів, ініціативи про те, що для того, щоб зареєструвати законопроект, має бути група, яка відповідає найменшій фракції. А що це, як не обмеження ролі парламентаризму?

