Новини

Народні депутати від партії «Голос» пропонують прибрати всі додаткові виплати для шкільних педагогів – за класне керівництво, перевірку зошитів чи позакласну роботу. Вчителі обурилися, проте депутати запевняють: хочуть не забрати кошти в педагогів, навпаки – додати їм. В цій темі розбиратимемося з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Павлом Фроловим – народним депутатом, фракція «Слуга народу», Інною Совсун – народним депутатом, фракція «Голос», та Андрієм Павловським – народним депутатом попередніх скликань.

Як заспокоїти вчителів, і чому ініціатива партії «Голос» – це для них добре?

Інна Совсун: Первинна мета це підвищення зарплат вчителів. І підвищення якості освіти в цілому. Ми розуміємо, що якість освіти в першу чергу залежить від того, наскільки мотивованим є вчитель, який приходить в клас до дітей. Що ми намагаємося зробити? Це запропонувати таку систему оплати праці, яка буде чітка, зрозуміла і справедлива для всіх. Чому при цьому ми говоримо про скасування надбавок? Насправді надбавки сьогодні є декількох типів. Є надбавки, які де-факто є надбавками за виконання роботи вчителя. Наприклад, за перевірку зошитів. Розумієте, не можна давати надбавку за перевірку зошитів, тому що в такому випадку перевірка зошитів залежить від того, чи взяв вчитель надбавку чи не взяв. А якщо це є обов’язковою частиною навчальної програми, то це треба робити. Це має бути закладено в окладі основному. Класним керівництвом у всьому світі займаються спеціальні консультанти, які працюють в школі і які цільово займаються тим, що допомагають учням в школі працювати. Окремі вчителі, які мають до цього хист і здібності, вони теоретично можуть подаватися на додаткову ставку консультанта. Але це не має бути основною мотивацією. Тому що сьогодні за класне керівництво дуже часто дають не тому, що вчитель має дійсно здібності для того, щоб це робити, а просто тому, що треба комусь дати надбавку.

Чи готова «Слуга народу» підтримати цю ініціативу?

Павло Фролов: Набагато важливіше підвищення зарплати, а не те, якими категоріями будуть рахувати цю зарплату. Наприклад, попередній уряд вже після виборів президента і після парламентських виборів прийняв постанову, якою вже запрограмував значне підвищення зарплат вчителів. Питання: а де взяти гроші? От для виконання тієї постанови №822 від липня 2019 року потрібно збільшити зараз на 45 млрд. грн. освітню субвенцію, щоб виконати хоча б ці вимоги. Шукаємо гроші, бюджетний комітет вчора засідав, в п’ятницю в нас буде перше читання бюджету. Звичайно, це дуже важливо, і президент наголосив, що підвищення соціальних стандартів має бути обов’язково в балансі з підвищенням економічного зростання. Тому я хотів би запропонувати для таких складних ініціатив проводити хоча б якійсь пілот – подивитися, наскільки це спрацює. А оці наввипередки, хто більше запропонує зарплату… А ви рахували, де взяти гроші?

Чи ви для себе зрозуміли раціональне зерно цих змін?

Андрій Павловський: Не треба забувати, що у нас в країні існує закон про соціальний діалог, і такі чутливі питання, що стосується оплати праці працівників, в тому числі вчителів, їхнього соціального захисту, треба, перед тим як писати відповідні законопроекти чи вносити зміни, все-таки радитись із профільними профспілками. Тому що, на жаль, останнім часом у нас певні галузі намагаються реформувати люди, які і року не працювали в цій галузі і слабо там розбираються. Самі ніколи не працювали вчителями, ні викладачами у вищій школі, при цьому видають із себе великих реформаторів. Десь там за гранти повчилися за кордоном. Але ж треба враховувати певні і освітні традиції і те, що все-таки є англосакська школа освітня, є континентальна. У нас історично так склалося, що ми брали за основу німецьку школу освітню. А там дещо інші традиції, в тому числі і з системою оплати. Це все треба враховувати. Я хотів би ще додати, добре, що всі забули, що є ще така надбавка за престижність праці, яка була введена, здається, у 2008 році ще урядом Юлії Тимошенко і становить 20% до заробітної плати. А потім уряди Гройсмана і Яценюка зробили дуже просту реформу: написали не 20% фіксовано за престижність праці вчителя, а до 20%. І скинули це на місцеві бюджети. А нуль – це теж до 20%. Оце все треба враховувати і радитись і слухати безпосередньо вчителя, якого це буде стосуватися, і профспілки профільні.