Новини

П’ятий президент України Петро Порошенко вважає, що Володимир Зеленський під час прес-марафону занадто часто говорив про попередників. У відеозверненні Порошенко нагадав чинному президенту його передвиборчі обіцянки, іронічно запитав, де ж кінець епохи бідності, та зауважив: дуже мало глава держави говорив про рух країни о ЄС і НАТО. Гість студії «Доброго ранку, Країно!» Павло Клімкін – міністр закордонних справ України в 2014-2019 рр.

Ви стежили за прес-марафоном президента Зеленського?

Я вважаю, що там не було сказано принципово чогось нового. Можливо, я пропустив якісь нюанси, я дивився тільки в Інтернеті, але підходи абсолютно зрозумілі. Тобто в цьому сенсі чогось нового я реально не почув.

Дійсно новий президент руйнує зараз те, що ви, попередня влада, будували?

Що ми зараз маємо? Кажуть, є план А і план Б. Суспільству байдуже, скільки існує планів. Ми хочемо, щоб було припинення бойових дій. Ми хочемо перемоги, але перемога настане тільки тоді, коли буде і Донбас, і Крим повернено. І щоб це було зроблено без капітуляції, звичайно. Тобто щоб була перемога. Зараз ситуація яка? Виглядає, що ми виконуємо умови Путіна, коли йдемо до «нормандського формату». Спочатку розводимо війська там, де хоче Росія. Приймаємо, або хоча б кажемо про «формулу Штайнмайєра». А проблема «формули Штайнмайєра» не в тому, що вона добра чи погана. Вона ніяка взагалі.

Поясніть.

Ця формула сама по собі нічого не значить. Вона позбавлена жодного сенсу, коли вона не є частиною послідовності, дорожньої карти, як йти вперед. Вона в цьому сенсі вигідна тільки Росії. Оскільки Росія так підіймає і говорить: бачите, «формула Штайнмайєра», значить, повинен бути особливий статус, говоримо про це. А все інше – безпека, контроль над територією, контроль над кордоном, роззброєння, організація нормальних виборів, голосування – це все десь там. Як воно буде, так і буде. Щось домовимося, щось не домовимося. Тому «формула Штайнмайєра» вона ніяка. Це не є зрада чи перемога. Це є маразм. Ії не можна одну взяти і показати, що ми її погодили. Її не можна погодити чи не погодити. Це просто вигідно Росії для того, щоб показати – особливий статус буде. Тактика в кожного може бути різна. Можна йти до зустрічі таким чином. Але я зараз бачу і те, що мене особисто турбує, що умови цього припинення вогню, не миру, оскільки мир це коли і окупований Донбас, і окупований Крим буде повернений, будуть визначені не в Україні, не в Києві. І що ми рухаємося в логіці, яку нам хтось намагається погодити. Навіть наші партнери все одно хочуть вирішити це питання. Прекрасно зрозуміло, що сьогодні відбувається у світі. І я дуже боюся, що це буде вирішено за наш рахунок. Тому коли є міжнародна солідарність, її потрібно підтримувати. А підтримувати як потрібно? Просувати свою позицію і висувати свої вимоги. Путін до нас постійно висуває вимоги. Зрозуміло, а що ж він ще має робити? А де наші вимоги для проведення «нормандської зустрічі»? Де наші вимоги для того, що повинно бути далі? Ніхто ж не обмежує нинішню команду в тому, що вона буде робити. В неї є повний політичний мандат. Але суспільство українське ніколи не прийме рішення, яке буде його роз’єднувати. Тому нам потрібно йти вперед до припинення вогню. Але тільки на основі того, що Україну буде з’єднувати, а не роз’єднувати.