Новини

Після робочої поїздки в Дніпропетровську область під гарячу року Володимира Зеленського потрапили одразу два заступники голови Офісу президента. Чи правомірні такі публічні покарання та залишиться монолітною ця президентська монобільшість «Слуги народу», говоритимемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Олексієм Якубіним та Валентином Бушанським – політичними експертами та Андрієм Булгаровим – журналістом.

Можна сказати, що бунтівні настрої все ж таки простежуються?

Олексій Якубін: Я б так не сказав все-таки. Якщо говорити про догани, то тут є декілька версій, як з’явилися догани. По-перше, президенту потрібно теж демонструвати, що навіть його найближче оточення не є обраним і захищеним від всього. Це демонстрація, в тому числі й іншим представникам команди в парламенті, що у випадку чого, щоб ви розуміли, тут ми даємо догану, а, наприклад, якщо частина депутатів може якось не так себе вести, як бачить це президент, то президент їм теж казав, що якщо ви будете не так себе вести, то через рік ми на дострокові парламентські вибори підемо. Тобто щоб оточення розуміло, що немає індульгенції в усіх них від того, що вони можуть бути позбавлені впливу і т.д. Другий нюанс, я не виключаю, що тут є просто розведення одних подій в часі від інших.

Валентин Бушанський: Я думаю, що все набагато простіше і все набагато очевидніше. Коли президент країни починає своїм підлеглим виносити догани і це робиться публічно, це нонсенс і це організаційний непрофесіоналізм. Такі речі не робляться публічно. Це не нова щирість, а абсолютна неспроможність діяти в рамках політичної і адміністративної культури. Того що, якщо можна людину поставити на місце, людина ставиться на місце і дуже рівно стоїть як олов’яний солдатик. І якщо потрібно це зробити публічним актом, то це є публічним актом і розповсюджується іншими колами і за допомогою інших засобів. Так не робиться. Президент просто не розуміє і не усвідомлює, куди він попав.

Тобто якщо когось треба покарати, то слід робити це непублічно?

Андрій Булгаров: Справа в тому, що ми забуваємо один дуже цікавий момент. Якщо дивитися з точки зору виборця Зеленського – це одне питання. Якщо дивитися з точки зору парламенту – це ще одне питання. Але ми забуваємо про голів районних державних адміністрацій, які дивляться на те, як фактично ногами їхніх начальників, бо Офіс президента насправді відповідає лише за одне питання – за координацію з місцевими державними адміністраціями. Бо це є гілка президентська. Це живі люди, які є на місцях і які вважають, що в Києві зовсім не розуміють, які проблеми є в регіонах. І вони бачать те, що їх начальників – це друге обличчя в Офісі президента – може відбуватися. Це означається, що руйнується система колективної захищеності. І вони наступного разу будуть думати, а чи не треба нам виконувати все, що каже президент? Ось про, що мова йде.