Новини

Під час виборчої кампанії політики обіцяють все і всім. Не тільки про мир йдеться в їхніх програмах, але й про питання соціально-економічного захисту. Наприклад, президентська партія обіцяє провести аудит соціального забезпечення, монетизувати пільги та впровадити другий рівень пенсійного забезпечення. «Опозиційна платформа» – мінімальну пенсію на рівні 7 тис. грн., виплати пр. народження дитини підняти до 100 тис. за першу дитину, за другу – 200, за третю та наступних – 400. тощо. На зв’язку зі студією «Доброго ранку, Країно!» Олег Пендзин – виконавчий директор Економічного дискусійного клубу. Чи є в держави ресурс, аби реалізувати передвиборні обіцянки партій?

«В чому є проблема? Проблема є в тому, що дуже багато політичних сил пропонують в своїх програмах речі, які взаємно виключають друг друга. Що я маю на увазі? З одного боку, вони пропонують зменшення податків, зменшення тиску на бізнес. З другого боку, пропонують збільшення соціальних стандартів, збільшення виплат для людей. Іноді виникає питання: шановні політичні сили, а звідки ви будете брати ресурс для того, щоб здійснювати такі дії?

Коли ми з вами говоримо про економічні програми політичних сил, які йдуть на вибори, то найбільш цікаво в двох словах сказати про ту політичну програму, що веде найбільша політична сила, яка займе найбільшу долю в парламенті. Це «Слуга народу». Там є достатньо багато цікавих речей. Там є і питання, пов’язані із законом про виведення капіталу. Там є і всезагальне декларування і амністія капіталів. Тільки коли ми з вами дивимося на риторику цієї політичної сили, виходячи із першого досвіду політичної і державницької роботи, то ми бачимо, що вона трішки змінюється.

У зв’язку із спілкуванням з Міжнародним фондом вже відпало питання на виведений капітал, вже трішки песимістично дивиться питання, пов’язані із амністією капіталів. Тому що кредитори виступають категорично проти цих нововведень, бо вважають, що вони призведуть до суттєвих недоотримань в держбюджеті і як наслідок збільшення тиску на дефіцит. Тобто ми маємо розуміти, що одна справа – ті лозунги, з якими йдуть політичні сили до ВР, а друга справа – ті фактичні речі, що вони будуть виконувати, коли прийдуть до влади».