Новини

За даними Міністерства охорони здоров’я в Україні щороку близько 140 тисяч людей вперше дізнаються про виявлене в них онкологічне захворювання. Гість студії «Доброго ранку, Країно!» Олег Спіженко – генеральний директор Центру онкології клініки Спіженка.

Народні методи і онкохвороби – як вони поєднуються?

Я перш за все за доказову медицину. Те, чим ми лікуємо сьогодні, це результат наукової роботи останніх 15-30 років. Для того, щоб сьогодні ми вжили якусь пігулку і пацієнту її дали, це був дійсно результат клінічних досліджень 10-15 років до того. Це вже доведено достовірну інформацію про вплив на тваринах, на добровольцях, на пацієнтах. І вже коли це все було підтверджено ефективністю лікування, лише тоді ці пігулки потрапляють до лікарень і пацієнтів.

А як щодо впливу харчової солі на ракові клітини?

Все, що занадто, то не здраво. Це може бути і сіль. Це може бути і багато кави пиття. Це може бути і кетчуп, і майонез. Тому дійсно треба мати міру і знати перед тим, що ти засовуєш собі в живіт, що ти їси. Понад щорічно1 мільйон пацієнтів стоять на обліку закладів охорони здоров’я і потребують такого лікування. А це вже кожен 4-й громадян України має онкологічне захворювання. Ця цифра є страшнішою, ніж перше виявлена.

Тенденції до зменшення немає?

Світ іде трошки по іншому алгоритму роботи. Те, що вперше виявлено протягом року, це дійсно цифра страшна. Але вона більш-менше однакова що в Німеччині, що в Англії, що в Україні. Але в них статистика відносно виживаності, якості життя інша. У нас лише понад 42% пацієнтів з тих, що вперше виявлено, є пацієнти з 4-ю стадією раку. В Європі таких цифр немає. В них виявляємість на першій, другій стадії більше 60%. А це означає, що більшість пацієнтів доживуть нормальне життя в нормальній якості. Тому що світ вже давно навчився первинні і ранні стадії онкології лікувати з високою якістю. Понад 99%. Те, що у нас в країні, на жаль, виявляємість на первинних стадіях дуже низька, це є робота держави відносно якості діагностичних обстежень і профілактичних оглядів. Те, що у нас не робиться останні 27 років.