Новини

У селі Горіле, що неподалік Глухова, люди намагаються отримати земельні ділянки для сіножаті, пасовищ чи вирощування зернових Але березівська громада відмовила майже усім заявникам, натомість намагалася продати землю без їхньої згоди. Де шукати правди в подібних історіях, будемо говорити з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Олександром Поліводським – юристом з питань земельного права.

В чому головна біда цього ганебного стану у відносинах між людьми і землею?

Біда, мабуть, в традиціях і в законодавстві, які склалися, і в тому, що земельне законодавство об’єднує різні по напрямках, по орієнтації і по цінностях положення. Наприклад, це ринкові положення, які стосуються того, як господарювати на землі, як заробляти на ній, як її орендувати, і водночас є деякі зі старих епох. Наприклад, безкоштовна приватизація, які стосуються того, що було раніше закріплено в законодавстві. Крім того, в нас є нові тенденції, і нові тенденції стосуються того, щоб передати землі від держави до громади, більше децентралізувати ці відносини. І все це накладається на те, що земельне законодавство в результаті стає дуже суперечливим, що породжує конфлікти в аграрній сфері.

Ось ситуація, коли люди працювали на земельних ділянках, є громада, є міська влада, і вони не можуть домовитися. Ці земельні ділянки виставляють на аукціон. Що тут робити?

Розумієте, в нас традиції такі були – хто де працює, той там і обробляє. Але з ринковими умовами, з розвитком треба реєструвати права. І якщо ти працює і не реєструєш права внаслідок цієї праці, то виникають конфлікти, бо хтось інший може претендувати. Може претендувати на це і бізнес – агрохолдинги, великі чи маленькі компанії, фермери, які хочуть обробляти.

А як діяти в цій ситуації? Або хто правий, а хто винуватий?

Моя точка зору як фахівця, що розібратися в ситуації, знайти точки дотику можна тільки тоді, коли розібратися в документах. Якщо запросять для цієї ситуації в якості посередника чи консультанта, то звичайно я можу прикласти всіх зусиль. Але треба враховувати, що все має бути по законодавству, і в тому числі по тому, як розподіляються землі, хто має на це право. Наприклад, незрозуміло, чи передавалися ці землі з державної в комунальну власність, це треба встановити. На сьогодні є процедура передачі від держави до територіальної громади, є питання утворення об’єднаної територіальної громади, що теж є непростим питанням в законодавстві. Чи створена чи ні територіальна громада, і відповідно хто на які землі має повноваження – держава або органи місцевого самоврядування, і відповідно хто приймає рішення. Звичайно, що рішення має бути тільки з точки зору державних органів, в межах повноважень чи районної адміністрації чи обласної або в межах повноваження органу об’єднаної територіальної громади або органу місцевого самоврядування.