Новини

Партія «Голос» Святослава Вакарчука у рейтингу на третьому місці на парламентських виборах. А відсоток у «Слуги народу» дещо впав. Водночас п’ята частина виборців поки не знає, за кого голосуватиме. Такі дані свіжого опитування групи «Рейтинг». Тим часом соціологія від Центру Разумкова та Фонду «Демократичні ініціативи» дає інші цифри. Гість студії «Доброго ранку, Країно»» Михайло Чаплига – політичний експерт.

Чому ми бачимо відмінності у різних соціологічних дослідженнях?

Я думаю, що більш-менш вони всі однакові, просто представлення цих результатів, опублікування результатів цих соціологічних досліджень різниться. Річ у тім, що замовник таких досліджень завжди дає дозвіл на публікацію, бо він платить за це кошти, дає дозвіл на публікацію тієї чи іншої частини або дуже рідко всієї соціології. Наприклад, коли ми даємо цифри, це від всіх, хто визначився і піде на вибори, хто знає, за кого буде голосувати, хто стовідсотково піде чи не стовідсотково піде, чи це просто опитування всіх. Тобто такі деталі дуже багато визначають. Плюс коли робиться сама вибірка, наприклад 2000 респондентів рівномірно опитали по всій країні, а якщо взяти «Опоблок», в них Харків і Одеса основні виборці, якщо рівномірно опитати, буде 1,7%. Якщо дати відповідний коефіцієнт Харкову і Одесі, отримається зовсім інший результат і там вже буде за 5%.

Який з цих варіантів буде найбільш репрезентативним?

Правильно і то, і друге. Якщо хоче партія взнати, скільки в неї буде реальних відсотків, вона повинна замовити для себе дослідження і по дивитися свої коефіцієнти для себе. Якщо хоче, поділиться своєю соціологією. Для нас, виборців, цікаво знати, яка загальна температура по державі. Тобто просто взяли і зробили загальний зріз для того, щоб зрозуміти тенденцію, які ідеї в суспільстві перемагають. Якщо хтось там має преференції до якоїсь партії і слідкує за своєю особистою партією, тоді треба більше дивитися уважно на те, де, в яких регіонах партія має свої базові осередки, і дивитися вже соціологію в розрізі конкретних регіонів. Тоді можна для себе скласти картину. Просто для глядача зробити висновок із соціології просто неможливо.

Хто взагалі є замовником всіх цих досліджень?

Замовниками є, як правило, політичні партії. Або структури, з ними афілійовані. Це може бути фонд або ще щось.

Скільки це може коштувати?

Анкета може коштувати 7-8-10 доларів. Мінімальна вибірка 2 тис. По-хорошому вибірка має бути 30 тис. Ціни можуть бути 100 тис. доларів і вище за одну соціологію. При цьому замовник отримує все, це товстий звіт приблизно на тисячу сторінок, щоб зрозуміти ті дані. А те, що ми отримуємо, це представлення результатів. Представлення результатів це одна сторінка прес-релізу, який дає нам просто кінцеві цифри. Вони ні про що не говорять.