Новини

За даними дослідження соціологічної групи «Рейтинг» половина опитаних задоволені діяльністю новообраного президента Володимира Зеленського, лише 11% протилежної думки. При цьому 39% ще не змогли оцінити роботу глави держави. Цікаво, що п’ять років тому приблизно з такими ж показниками розпочав президент Петро Порошенко. Про те, в чому різниця між попереднім та нинішнім президентами, говоритимемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Іриною Верещук – експертом з міжнародних питань, членом партії «Слуга народу», та Олександром Палієм – політичним консультантом.

Рейтинг Володимира Зеленського може довго триматися на високих позначках, якщо не буде катастроф, подібних до російського вторгнення та Іловайського котла, приміром?

Олександр Палій: Наші люди не завжди розуміють, що насправді в нас в 2014 році була не катастрофа, а уникнення катастрофи. Багато хто цього не усвідомлює, але Україна пройшла надзвичайно великі випробування і пройшла їх в цілому успішно. Незважаючи на втрати, незважаючи на війну. Нам протистояла велика ядерна держава. І протистояла в умовах, коли Україна була роззброєна, коли вона прийшла до того стану, що в країні був переддефолтний стан. Із того всього Україні вдалося вирватися. Тому я б не зв’язував безпосередньо рейтинги з якимись реальними досягненнями. Тому що рейтинги це наслідки самовідчуття громадян. І громадяни дуже часто не розуміють динаміки, тобто звідки йшли і куди прийшли. А їм просто як вони себе відчувають в цей момент. Тому рейтинги це не дуже велика міра оцінки якихось реальних досягнень країни. Я думаю, що у Зеленського буде залежати значною мірою від того, яке буде економічне самопочуття суспільства. Якщо будуть якісь негативи накопичуватись, звичайно, рейтинги будуть знижуватись.

Які б кроки міг президент зробити, окрім боротьби з парламентом?

Ірина Верещук: Наразі він і робить інші кроки. Він намагається власне запозиціонувати Україну на зовнішньополітичній арені, і ми це бачимо. А нового і важко чекати, щоб відбувалося, тому що дійсно він не продовжує роботу Порошенка, він продовжує курс України. Бо ми йшли в НАТО і до Порошенка і будемо, сподіваюсь, йти і після Зеленського. Бо я так розумію, що курс до НАТО – попереду ще довгий шлях. Ми почули Клімкіна про Європейський Союз. До 2035 року нам годі і сподіватися, що нас хоча би приймуть як заявника до ЄС і НАТО. Я би хотіла тільки ще одне уточнення: нам не протистояла тоді Росія. Вона нам протистоїть досі. Нічого не змінилося, і ті рейтинги, які впали тільки тому, що ми не зробили ефективних кроків настільки, щоб люди це відчули. Вони вважають, що ми захистили себе в повній мірі, щоб довіряти Порошенку наступний термін для захисту України. Бо нам буде протистояти Росія роками. І тут важливий момент, ви кажете, що рейтинг це більш емоційна складова, а я вважаю, що ні. Рейтинг це політична складова. А довіра. От якби люди відчували довіру до слів Порошенка на психоемоційному рівні. Безпосередньо рейтинги президентів падають у всіх країнах. Незалежно від економічної заможності, політичного, дипломатичного хисту і так далі. А от рівень довіри залишається стійко або високим, або дійсно падає разом з рейтингом. Так от Порошенко, як я це собі уявляла, коли бачила його в останні роки правління, власне, не викликав довіри своїми словами, бо вони не були підкріплені діями.

Напередодні виборів Зеленський критикував Мінський процес, а раптом став виступати чи найбільшим адвокатом. Чому змінюється його риторика?

Ірина Верещук: Він критикував не сам Мінський процес, а те, як він заведений в глухий кут. Йшлося про те, що немає ані Нормандського формату, ані Мінського, який був би ефективним. Ефекту нуль. І от ми маємо перший результат – поїздка Зеленського до Франції і реальний результат – липні засідання Нормандського формату. Дасть Бог, нічого не зміниться, тому що це залежить і від Путіна. А, на жаль, на Путіна дуже мало важелів впливу у цілого світу, не говорячи вже про Зеленського. А отже, якщо все відбудеться і дійсно буде засідання Нормандського формату, то це від жовтня 2016 року буде перше таке засідання, коли силі люди, які гарантували нам свого часу безпеку в Будапештському форматі і в інших форматах, і почали розмовляти щодо принесення миру. Всі обіцяли мир, і вся чудово розуміють, що це маніпуляція, говорячи, що ми принесемо вам мир за два тижні. Та не буде миру на умовах України сьогодні, якщо ми говоримо про перемогу. Ми говоримо про стійке перемир’я, про припинення вогню, розведення озброєння і лишень тоді про якісь розмови про мир як такий.

Чому розмивається позиція Зеленського щодо НАТО та ЄС?

Олександр Палій: Справді, ця історія з референдумом трошки розмиває цю визначеність. Тому що ця визначеність нас передбачена в тому числі Конституцією. І Зеленський, і парламент, і уряд зобов’язані виконувати курс на НАТО та Євросоюз. Але референдум цікавий тим, що йде мова про те, що є якійсь блокуючий пакет. Мовляв, якщо 25% виступить проти, значить, знімається питання. Хоча в нас визначена вже пронатовська більшість. Якби референдум зараз відбувався, напевно близько 70% проголосували б за.