Новини

Національна служба здоров’я України може анулювати декларації з сімейними лікарями. У травні цього року на Київщині вже скасували 10 тис. декларацій з лікарями через порушення в договорах. Фахівці планують перевірити амбулаторії України, аби переконатися, що державні гроші йдуть за реальними людьми. Верифікація даних дозволить уникнути подвійної оплати, а також вчасно відключати облікові записи померлих. Про медичну реформу говоритимемо з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Костянтином Надутим – членом правління Української асоціації сімейної медицини, координатором Української експертної спільноти:

«Щодо того, що відбувається – там надзвичайно багато фейків. Наприклад, фейком є існування електронної системи охорони здоров’я. Її не існує в Україні. Тому що немає навіть технічного завдання і системи захисту інформації. Ми сьогодні зливаємо персональні дані, інформацію про пацієнтів невідомо куди. Це нонсенс в європейському сенсі, там дуже суворо ставляться до цих речей. Отже посилання на те, що там електронна система виявила порушення, це посилання на те, що святий дух там щось.

Слідом за цим була перевірка вже офісу омбудсмена по правам людини. І продзвонили 4000 пацієнтів, яких викреслили із списку, і виявилося, що ці люди дійсно уклали декларацію. Там були якісь помилочки в оформленні. Десь підпису не було, десь телефон не співпадав. Ми ж знаємо, яким галопом цю реформу запроваджували. Всі ж кричали, що всі готові до цього, але це ж складна штука насправді. На лікарів і медичний персонал поклали фактично перепис населення. Без доплат, без виділення додаткового часу, під час основної роботи і т.д. Тепер раптом – бах, і більшу частину пацієнтів викреслили з права отримання медичної допомоги. Це просто блюзнірство. Недоліки і проблеми підготовчого етапу переклали на самих лікарів і людей.

Взагалі ця модель, яку застосували ці хлопці, вона така з «Мурзилки» списана. Намалювали на аркуші – все гарно, а коли приклали до життя – воно не працює. Добре не працює однозначно і не зможе ніколи працювати. Наприкоал, британські лікарі кажуть, що в них гне прийнято приписувати пацієнтів, які живуть далеко вії медичного офісу, це в них не прийнято. Бо неможливо буд прийти додому до пацієнта, якщо тому буде потрібно. У нас акцентували увагу – приписуйтесь до будь-якого лікаря, і в результаті пацієнти приписуються за 40 кілометрів – просто біда. Потім вони їдуть на прийом до лікаря, а тепер треба до лікаря, бо лікар не ходить додому, тому що далеко пацієнт, несуть інфекцію в метро, тролейбус. Це просто абсурд.

Ще один аспект – є неприписані пацієнти. Багато неприписаних. В Києві це до 40% неприписаних пацієнтів. Скажіть, будь ласка, як, на вашу думку, де більше хворих на туберкульоз? Серед приписаних чи серед неприписаних? Бо туберкульоз це соціально небезпечна хвороба, і в осередках асоціальних вона більш поширена. А асоціальні пацієнти не схильні діяти з системою охорони здоров’я. Їх треба активно виявляти. Ці пацієнти сьогодні байдужі системі, взагалі державі. І система така, що вона їх не помічає.

Насправді є перелік ситуацій, коли лікар може відмовити пацієнту у підписанні декларації. Перша ситуація – це коли лікар набрав собі оптимальну кількість пацієнтів. Для сімейного лікаря це 1800. А в нас в сільській місцевості я знаю лікарів, які несли навантаження по 6 тисяч. Безумовно, там якість роботи не може бути високою, хоча б невідкладну допомогу надавати».