Новини

Верховна Рада ухвалила закон про тимчасові слідчі комісії, який передбачає процедуру імпічменту президента, і взялася розбирати поправки до виборчого кодексу. Цей крок до імпічменту з боку Верховної Ради обговорюватимемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Ганною Гопко – народним депутатом України, позафракційною, а також Віталієм Курилом – народним депутатом, фракція БПП.

А що саме змінює закон про ТСК, і чи дійсно він спрощує процедуру притягнення глави держави до відповідальності?

Ганна Гопко: Ухвалення закону про ТСК це не лише про відповідальність президента у випадку державної зраді і можливість відсторонення його від влади. Це так само можливість парламентського контролю щодо відповідальних чиновників, які знаходяться, наприклад, у виконавчій владі, чи інші можливості проведення різних дій – витребування доказової бази, свідчення свідків механізмами ВР, які є. Раніше цього не було. Тому ми зараз говоримо, що для ваг-противаг парламент отримав ще один інструмент. Очевидно, оскільки всі багато говорять, що зняття депутатської недоторканності, президент і тоді імпічмент. Тоді ми бачили, скільки таких політичних баталій між гілками влади президентської і законодавчої – ВРУ, але політична доцільність ухвалення, зважаючи на такий суспільний резонанс, була дуже висока щодо реальної можливості притягнення президента. Я погоджуюся, що без внесення змін до Конституції, чого президент не зробив в своєму законопроекті, він мав паралельно із своїм законопроектом про припинення повноважень президента чи імпічмент, так само внести зміни до Конституції. Для того, щоб зменшити цю норму, яка є в Конституції, щоб це не було 338 депутатів. Давайте уявімо собі, чи буде коли-небудь парламент, в якому 338 депутатів. Якщо подивитися навіть на соціологічні дані зараз, прорахувати результати дострокових виборів в парламент, я сумніваюсь, що колись буде в парламенті 338 депутатів. Тому ця пропозиція щодо зменшення є цілком слушна. Тому ТСК дають можливість запуску розгляду питання, наприклад, якщо буде факт державної зради. Зараз ми чуємо багато різних ідей, там про референдуми, тому, слава богу, що закон ухвалений. Сподіваємося, що президент його підпише.

Часом ці ТСК видаються місцем, де просто розмовляють або виступають із заявами, які можна оцінювати як чинення політичного тиску. Цей закон змінює цю ситуацію?

Віталій Курило: Певною мірою так. Справа в тому, що тут законодавчо вже прописані функції і можливості цих комісій. Я хочу звернути увагу на те, що якщо президент у нас відповідно до Конституції, до законодавства недоторканий сьогодні, він не тільки недоторкАний, але він і недотОрканий. Щодо президента не можна не тільки вчиняти, коли він знаходиться на посаді своїй, ніякі юридичні дії, але, по великому рахунку, не можна навіть розглядати його діяльність, чим займається. Все це закрито. І це було у нас, починаючи з 1992 року, як тільки з’явилася у нас посада президента. Президенти це особлива каста. Навіть якщо зараз відповідно до Конституції 338 голосів, це мало реально, але ВР може створити 226 – це буде реально, створити ТСК, і ця вже комісія має свої законодавчі повноваження. Вже ніхто не може відмовити цій комісії в наданні матеріалів, в спеціальному розслідуванні. Там є спеціальний прокурор, а не тільки депутати. Якщо сьогодні ці комісії чисто депутатські і в них повноваження обмежені і їм можуть і документи на дати, то тут жорстко. І навіть якщо Рада не збере голосів, то розслідувати ту чи іншу дію того ж президента, чиновників високого рівня це дає громадськості серйозні важелі. І якщо це не підтверджуючи, навіть якщо набере голоси рада, це уб’є рейтинг президента.

А є технічна можливість ухвалити ці зміни за каденції цієї ВР?

Ганна Гопко: Ні. Якщо говорити відповідно до регламенту, то спочатку 226, а потім, лише на наступній сесії це має бути 300 голосів. Тому якщо би в нас не було дострокових виборів, наступна сесія могла би бути восени – вересень-жовтень, і це був би дуже хороший жест, особливо перед черговими виборами, щоб депутати проголосували, тому що в нас виборці завжди мають коротку пам'ять. Люди побачили б, хто проголосував за зняття депутатської недоторканості. Вже зараз, маючи дострокові вибори, немає можливості взагалі дві сесії. Якщо б депутати 28 років хотіли, то, можливо, це і можна було б зробити, чи навіть за ці останні п’ять. А коли говорити за той час, що вже залишився, не порушуючи закони України, щоб потім той же КС не міг сказати, що це антиконституційне рішення… Тому якщо гратися в піар і говорити людям і звинувачувати ВР, що вона за п’ять років цього не зробила, це одна історія. А якщо дійсно намагатися досягти результату – зняття недоторканості – це інше. Я думаю, що, можливо, скоро в «Слуги народу» буде більшість в парламенті, вони у вересні зможуть внести, а вже в лютому, на наступній сесії ухвалити це.

Зняття недоторканості може стати компромісним варіантом не тільки щодо президента, а й до інших, аби бути рівними перед законом?

Віталій Курило: Я хочу зауважити, що з суддів ми зняли недоторканість і внесли відповідні зміни до Конституції. Там залишається тільки дуже обмежений елемент недоторканості, який дає їм фахово бути більш-менш незалежними. Залишилася недоторканість тільки в депутатів і президента. Тому внесення президентом зняття повністю недоторканості, я думаю, це свідчило б про позитивний крок і було б сприйнято і парламентом, і суспільством позитивно. Бо чому парламент за всіх часів не голосував за зняття недоторканості? Тому що там були депутати, але не було президента. І завжди говорили: от як буде і президент і як буде ТСК, тоді ми готові. От зараз ТСК є, тепер якщо внесе президенті одних, і других, то я думаю, що в парламенту не буде можливості не голосувати. Але я б хотів зазначити, що технічно у цього парламенту є ще можливість прийняти цей закон, який повернули до КС. Відповідно до Конституції, парламент повністю це 10 сесій. Зараз в нас 9-а сесія. Тобто на цій 9-й сесії 226. Якщо навіть вибори 21 липня, але новий парламент збереться аж після 4-5 вересня, тоді в цього парламенту ще є можливість відкрити 10-у сесію, один день, проголосувати і піти.