Новини

Соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила дані дослідження, яке проводилося з 29 травня по 3 червня. Згідно з даними опитування, якщо б вибори до парламенту відбулися зараз, шанси пройти до нього мали б п’ять партій: «Слуга народу», «Опозиційна платформа – за життя», «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Голос». Гості студії «Доброго ранку, Країно!» Юрій Чижмарь – народний депутат України, «Радикальна партія», та Валерій Клочок – політолог.

Кажуть, що «Слуга народу» відбирає голоси в «Радикальної партії». Як ви збираєтеся цьому протистояти?

Юрій Чижмарь: Взагалі тут не треба протистояти політичним партіям, бо, на жаль, ми на сьогоднішній день звикли, що партія протистоїть партії, а не бореться за певну ідею. І це напевно знищує країну вже 28 років. Якщо ми бачимо, що на сході країни всі проросійські політики, всі проросійські партії об’єднуються в єдиний блок і мають на меті взяти велику кількість голосів, то що відбувається в проєвропейських партіях? Ми постійно створюємо нові. Ми дробимося постійно. Ми постійно створюємо політичні проекти і ніколи не можемо об’єднатися. І через це ми постійно взаємопоборюємося. І це є напевно основною проблемою української політики прозахідного типу, коли серед 336 партій, які зареєстровані в Україні, напевно 335 це є прозахідні і постійно між собою взаємопоборюються. Це є величезна проблема української політики. Тому однозначно, я вважаю, оновлення політичної еліти це позитивний ефект в Україні, яка зараз потребує все ж таки змін. Певні політики мають відійти в минуле як носії певних цінностей. І мають прийти зовсім інші носії цінностей. І це природно, і це нормально. Це поступовий крок вперед. Але не треба повторювати помилки минулого, коли між собою йде самопоборення.

Наскільки ці процеси між партіями здорові для українського суспільства?

Валерій Клочок: Це абсолютно, як на мене, сьогодні закономірний процес і дзеркальне відображення дій чинної влади і роботи чинного парламенту. Тому що виборець не стільки голосував за нові обличчя, скільки за щось інше. Тому що виборець не готовий голосувати сьогодні за тих політиків, які є у владі, які причетні до законотворення, і не буде цього робити і надалі. І поява будь-якого нового політичного проекту, відмінного від нинішньої влади, вона буде завжди користуватися підтримкою. В цій частині «Голос» Вакарчука яскраве тому підтвердження. Навіть ходила така думка, і я теж її розділяв, що створення «Голосу» Вакарчука від 16 травня буде забирати голоси у вже так званої «Європейської солідарності». Тому що це типовий проект, на який сьогодні запит, але він інший, відмінний від тієї ідеології, яку сповідує «Європейська солідарність». Але вона мало в чому відмінна навіть від «Слуги народу». Тому що заяви президента, який є очільником «Слуги напроду», вказують на те, що це також проєвропейська ліберальна сила. До певної міри я погоджуюсь, що тут є взаємне самопоборення, але тут скоріше політична конкуренція за електоральні вподобання. В цій частині дійсно виграє «Слуга народу», виграє «Голос» Вакарчука, тому що він активно нарощує – буквально за три тижні вони додали майже 2%. Це доволі великий показник, але ці 2% вони забрали, швидше, в «Європейської солідарності».

Чи тільки через партію «Голос» втрачає свої позиції «Європейська солідарність»? І через що втрачає «Батьківщина»?

Валерій Клочок: Я ж не говорю, зо стовідсотково. «Батьківщина» також, мені видається, на цьому тлі втрачає. Дійсно дуже позитивною динамікою слугує «Слуга народу». Перепрошую за тавтологію, але воно так і виглядає. Тому перетікання більш детально ми побачимо трохи згодом, дуже мало часу пройшло, але тенденційність однозначно вказує на те, що виборець не буде голосувати за стару владу. Принципово не буде голосувати. На відміну лишень від проросійські налаштованих українців.

В чому зараз полягають потреби суспільства у сфері ідеології?

Валерій Клочок: Справа в тому, що схильність о тих чи інших напрямків розвитку і вектору України залишається. Давайте подивимося знову останню соціологію: проєвропейськість та пронатовський рух залишаються. Але люди не готові довірити цей рух старим політикам. Тому я й говорю, що ідеологічна складова залишається. Класичним прикладом є «Голос» Вакарчука. Ідеологічна складова дуже схожа на «Європейську солідарність», але обличчя, які реалізують її, не здатні в розумінні українців це забезпечити. Тому і відбувається перетікання.

Як ви вважаєте, партія зобов’язана показувати джерела фінансування?

Юрій Чижмарь: Однозначно джерела фінансування треба показувати, тому що, як показує досвід, дуже часто через різні прокладки фінансуються політичні сили з боку олігархів. І потім, коли вони вже в парламенті, виявляється, що є певні зобов’язання. Тому однозначно НАЗК, і ми прийняли відповідний закон, перевіряє доходи політичних сил на виборчій кампанії, робить по цьому звіт, і, зрозуміло, потім суспільство має певну інформацію.