Новини

4 червня президент України Володимир Зеленський розпочав свій перший закордонний візит. Голова держави у Брюсселі зустрівся з президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером, щоб ще раз задекларувати незмінну позицію України на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Також відбулися перемовини Володимира Зеленського з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. Про цей візит та про посили, які озвучили сторони, говоритимемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Оксаною Юринець – народним депутатом, фракція «Блоку Петра Порошенка», та Олександром Опанасенком – народним депутатом, членом фракції «Самопомочі».

Оксана Юринець: Мені як голові делегації в Асамблеї НАТО це дуже важливо, бо особливо тільки в ніч з понеділка на вівторок ми повернулися з Асамблеї. Тільки двічі на рік вона відбувається. Тому сигнали, що президент поїхав до Брюсселю, зустрівся з Єнсом Столтенбергом, я вважаю, що це є вже позитив з точки зору першого візиту. Окрім того, зустріч з Анджеєм Дудою це так само є важливо. Тому що це сусіди. З Миколою Княжицьким понад 28 зустрічей, які відбулися останніх два роки, ми співголови груп дружби, є ключові країни, ключові сьогодні питання, важливо розуміти, що було в перемовинах. Тому що якщо чітко про те, що ми говорили, бо осінню ми маємо в Лондоні Парламентську асамблею, де ми маємо запросити на НАТО до України. І навесні вперше в історії НАТО, в історії України відбудеться Парламентська асамблея у Києві. А це означає грудневий, що меседж, який обговорюється в ЗМІ, чи дійсно ці були перемовини і яка розмова відбулася між Єнсом Столтенбергом і президентом. Бо попередні плани були озвучені. Чи буде це продовження лінії, розібрати ці речі сьогодні дуже важливо.

Олександр Опанасенко: Це дійсно такий ознайомчий візит. Кожен пам’ятає ці крилаті фрази Джорджа Буша-молодшого: «Я подивився йому в очі». Це важливо для політики. Тому що ці люди ж є інституцією, інститут президента. Але в другу чергу вони є люди. І багато речей в міжнародній політиці базуються на побудові таких міжособистісних стосунків. Мені сподобалося багато меседжів. По-перше, там не лунало меседжів по зміні пріоритетів зовнішніх. Там лунало про «наш північно-атлантичний європейський вектор». А сподобалися меседжі нашої фінансової співпраці з ЄС. Хочу нагадати, що пан Зеленський наполягав на тому, що вся співпраця, вся зобов’язання, які попередній уряд, попередній президент брали на себе, Україна брала на себе по співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, продовжуються. І ми можемо очікувати після продовження співпраці з МФВ так само продовження отримання макрофінансової допомоги від Європейського Союзу. Це так само важливо. Це є стабільність та прогнозованість фінансових рухів на рівні держави.

Оксана Юринець: Був заданий певний тон політичної міжнародної дипломатії, який задав президент Порошенко. І тут однозначно всі хочуть тих стандартів, тої витримки, того досвіду. Тут все по-іншому. І тут, звичайно, кожен буде робити свої висновки. Але я хочу про інше – про власне стандарти НАТО. Це є одного нашого солдата захист. Все, щоб зберегти його життя. Супероснащення, суперпідготовка. Тобто всі ті моменти, які дадуть можливість зберегти життя за будь-яких обставин. Друге обов’язкове і важливе – це освіта, медицина, стандарти життя. І я вам скажу, 4 квітня ми відзначили 70 років від створення Північно-Атлантичного Альянсу. І ми розуміємо, що сьогодні іншої системи безпеки, найбільш надійної немає, лише саме ця. Наприклад, я хочу одразу наголосити, зо 23-24-25 червня у Львові відбудеться міжпарламентська рада і засідання політичного комітету Парламентської Асамблеї. Тому що кожен має свою роботу. Президент має свою роботу в частині євроатлантичної інтеграції, має так само уряд, і так само має парламент. Ми як парламентарі маємо розуміти, що нам вдалося зробити ці зміни до Конституції – понад 300 голосів. Тобто станом на сьогодні парламент цього скликання разом з колегами підготував і зробив. Тепер наступне – підготовка до весняної сесії Асамблеї, яка відбудеться у Києві. Тобто оцей вимір парламентський має певну свою роботу. Її треба робити. І дуже важливо, щоб ми всі розуміли, що без виконання отих елементів не буде загального. Тому що аби Україна стала членом НАТО, голосують всі національні парламенти. З ними треба постійно працювати. Це довга і кропітка праця.

Олександр Опанасенко: В нас, якщо згадувати попереднього президента, багато говорилося, а іноді робилася зовсім інша історія. Давайте чекати на конкретні дії, конкретні законодавчі ініціативи, конкретні рішення. Лише за рахунок цього можна зробити конкретні висновки. Будь-які слова супроводжуються конкретними кроками, конкретним діями. І може бути багато кроків і дій, які можуть суперечити чи ставити під питання продовження вектору на членство в НАТО. На моє переконання, нам все ж таки треба дочекатися, як буде відбуватися новий мінський формат під головуванням пана Кучми. Тим більше була анонсована участь керманича Генштабу, для мене це є дійсною мірою питання. І звісно, важливо, як ми будемо далі співпрацювати з НАТО. Як було вірно підмічено, це військово-політичний альянс. І вони нам допомагають. І допомагають з ризиками, які можуть бути – політичними, корупційними, впровадження нашого законодавства, уніфікації тощо. Розумієте, такі альянси, як НАТО, якщо навіть захочуть в члени брати, це має бути сильна країна в першу чергу, з мінімальною можливістю ризиків. Це здоровий глузд. Ніхто зі слабкими не хоче товаришувати.