Новини

Ідею, подібну до пропозиції команди Володимира Зеленського «Соціальний ліфт», пропонувала Юлія Тимошенко десь п'ятнадцять років тому, але потім вона зникла з інформаційного поля. Чи не повторить «Ліфт» цю історію? Про це говоритимемо з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Сергієм Лямцем – журналістом:

Так, у нас може відбутися та сама історія. Але початок дуже гарний. В чому ж уся інтрига? Що Володимир Зеленський обіцяє, що він буде іншим. Що він не лише візьме ідеї, але він візьме тих людей, які пропонують ці ідеї, і дасть їм змогу працювати у владі. Я не знаю, як він це зробить. Тому що це вимагає професійного супроводження. Це вимагає якогось здорового глузду. Але якщо він це зробить, це буде добре. Інша справа, якщо це залишиться тільки на рівні декларації. А якщо конкретно на округах – наприклад, підуть зовсім інші люди, які набираються за старим принципом – спочатку гроші, а потім людина.

«Держава у смартфоні» існує вже три роки, таку заяву зроби у ВР перший віце-прем’єр Степан Кубів, а міністр інфраструктури Володимир Омелян опублікував відповідь Володимиру Зеленському, який звинуватив чиновників у відсталості та неінноваційності.

Я гадаю, що Володимир Омелян грається з вогнем. Не тому, що він може отримати якусь помсту від Володимира Зеленського, а тому що він має відповідати за ті речі, які він власне зробив. Я не бачу великих результатів. Коли ми подорожуємо Україною, ми не бачимо великої дигіталізації на отих ямах, які розтикані всією територією України. Ви знаєте, ця влада дуже багато обіцяла, дуже багато розмовляла, дуже багато обіцяла, але завжди була така велика прірва, як ота дірка на дорогах, між тим, що кажуть, і тим, що відбувається насправді. Насправді дигіталізація відбувається не завдяки владі, а якось всупереч. Степан Кубів може мати три «Держави у смартфоні», але всі рішення в уряді приймаються здебільшого вручну, кулуарно, закрито. Ми навіть не бачимо документів, які надходять до чергового засідання Кабміну. Тобто ми не знаємо, що вони роблять.

Омелян ще сказав, що в Зеленського немає програми бодай на сто днів. Наскільки важливою є ця програма?

Тут питання, чи вони будуть робити інакше. Тобто чи є програма, чи немає програми, не має значення, якщо ти збираєшся наводити порядок, якщо ти збираєшся працювати і робити щось. Ти можеш мати десять програм, але не виконувати жодну. У Володимира Гройсмана, якщо я не помиляюся, була програма «Україна 2020». Хіба він її виконує? Я гадаю, ні. Тобто ми не маємо продовження тих декларативних дій, які вони роблять. Я вважаю, що програма не потрібна, але потрібно, щоб вони робили, щоб вони працювали.