Новини

На сайті президента зареєстрували нову петицію стосовно Володимира Зеленського, і вона вже набрала необхідну для розгляду кількість голосів. Автор цього звернення Леонід Яценко пропонує скасувати попередню петицію за відставку президента України. Ініціатор впевнений, що петиція за відставку організована корупціонерами і цими ж корупціонерами підписується. В студії «Доброго ранку, Країно!» Катерина Одарченко – політтехнолог.

Чи можуть ці петиції якимось чином вплинути на перебіг подій?

Я думаю, безумовно, ні, тому що у порівнянні наш інститут петиції з петицією, наприклад, на сайті Білого дому абсолютно не можна їхню вагу порівнювати. Але якщо говорити про методи прямої демократії, того що в нашій країні можлива петиція, що президент не має бути президентом, ну ОК. Це волевиявлення певної кількості населення, і, в принципі, давайте будемо відвертими, будь-яку петицію можна накрутити різними технічними методами. Тому наступним кроком логічним, якщо дивитися на ці уроки з веб-сайту нового президента, мають бути інші методи прямої демократії. А це, безумовно, референдум, тому що в нинішніх умовах провести референдум майже неможливо. Це можливість прямої демократії відповідно подання законопроектів, припустимо, від галузевих асоціацій чи від певної групи громадян. І, безумовно, механізми відкликання як президента, тобто процедура імпічменту прописана, так і депутатів ВР поза диктатурою. Тому що такі спроби були, коли партії могли відкликати своїх депутатів, і це було таким методом примусу. Але механізми такі впливу громадян після виборів на своїх обранців, безумовно, мають бути. Петиція це одна з форм такої прямої демократії.

Чи може відбутися референдум щодо відносин з Росією, у якій формі і про що там варто говорити?

Мені здається, що першим кроком має бути все ж таки розробка законодавства з приводу референдумів. Тому що ви пам’ятаєте, що декілька українських політиків починали референдуми. І з приводу тарифів, і з приводу політв’язнів. В історії України їх було декілька. Навіть збирали потрібну кількість голосів, але технічно далі цей процес не йшов. Відтоді абсолютно очевидно, що законодавство з приводу референдумів як місцевих, так і загальноукраїнських потрібно допрацювати. Ми можемо усвідомити, що після розпаду Радянського Союзу цей механізм застосовувався лише один раз – під час отримання Україною незалежності. А потім він був політично не зовсім вигідний. Все рівно в нинішній момент, якщо Зеленський навіть допрацює це законодавство з майбутньою ВР і реалізує, референдум матиме дорадчий голос. Тобто він буде дорадчим інструментом, а не обов’язковим до виконання. На моє переконання, на референдумі все ж таки варто розглядати деякі аспекти внутрішньої політики, можливо, зміни до Конституції України, тому що Конституція є продуктом власне волевиявлення народу. Але зовнішньополітичні питання потрібно все-таки пропрацьовувати всередині профільних органів – і Адміністрації президента, і МЗС.