Новини

У 2014 році тодішня влада доводила, що українські чиновники не здатні проводити реформи, тому потрібно запросити іноземців на керівні посади, зокрема в Кабінеті міністрів. Проте робота так званих варягів не принесла тих результатів, на які сподівалися українці. В ефірі студії «Доброго ранку, Країно!» будемо говорити про те, чому благі наміри кандидатів перетворюються на політичний треш. Гості студії Ірина Верещук – президент Міжнародного центру Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик, Володимир Воля – політолог та Андрій Юсов – політичний експерт.

У зв’язку з тим, що в команді Зеленського є той же Айварас Абромавічус, є можливість повернення й інших в українську політику, і чи є потреба в тому?

Володимир Воля: Є можливість повернення не лише Абрамавічуса, а йінших людей. Справа в тому, що підходи команди Зеленського визначаються складом цієї команди Зеленського. Це прозахідні ліберали, люди молоді, налаштовані на певні модні речі. І чимало людей, які були у Кабінетах міністрів, особливо Яценюка, потім Гройсмана, а потім при владі Гройсмана і взагалі Петра Порошенка, вони тепер в команді Зеленського. І тому тут не уникнути повторення тих самих шаблонів. Тим більше ми бачимо вже заяви представників команди Зеленського, що на посади голів ОДА теж будуть обирати, запросять міжнародні рекрутингові компанії, і там буде таке і таке. Тобто зараз вся фактично команда налаштована на повторення багатьох тих моментів, які були раніше зроблені під час прем’єрства Яценюка, президентства Петра Порошенка. Тому тут питання таке: хто врешті буде головним радником Зеленського в кадрових питаннях? Якщо ті люди, яких ми бачимо, то тут все стає зрозумілим. Оці всі кадрові призначення просто неминучі. І що стосується ще, чому Зеленський може піти цим шляхом, оці всі розмови про величезний кредит довіри, насправді команда Зеленського, він сам і дехто ще займаються самообманом. Якщо говорити про природу результату Зеленського на виборах хоч у другому турі, хоч у першому, це рейтинг – рівень протесту. Фактично я думаю, що цей результат повинен не стільки надихати команду Зеленського і особливо президента Зеленського на те, щоб робити так, як йому заманеться. Ні, це рейтинг перестороги. Це величезний протест проти тих кадрових практик, які були.

Для вас ці знову «нові обличчя» засвідчили потенціал до дій?

Ірина Верещук: Звичайно ні. Ми ж чудово бачимо і можемо проаналізувати вже на сьогодні їхню спадщину, з якою вони знову прийшли вже в нову команду. А спадщина дуже мізерна. Де ті реформи? Якщо ви маєте такі великі і голосні дипломи – Йель, Стенфорд, чому ж воно тоді не працює? Чому там воно працює, а тут не працює? Є напевно якісь реалії і якісь обставини відповідно сьогоднішнього дня, які вони не можуть перебороти. А напевно це мали би бути навики і характер, і інші характеристики, які не тільки дають дипломи. Це ті реалії, з якими вони стикнулися – Абромавічус і інші. Чи Квіташвілі розповідає, що немає бюджету. Я була міським головою. Ви думаєте, в містах були бюджети? Але ми мусили працювати. Так, ми працюємо в таких умовах. А сказати, що в мене є диплом і я приїду і я вас тут навчу. Я пам’ятаю очі Лешика Бальцеровича, який свого часу був керівником групи радників. Я тоді якраз захищалась у Варшавському університеті, і він прийшов з от такими очима розповідати, що насправді відбувається. Йому кажуть: ти що, не знав куди ти приїхав? А ти що, не розумів? Ні, я не розумів, що так глибоко. Я категорично налаштована, щоб вони не були на відповідальних посадах. На сьогодні є люди, які вже покинули свої посади, а є люди, які їх обіймають. Наприклад, «Укртрансгаз», як ви пам’ятаєте, виграв конкурс поляк. В нього немає доступу до державної таємниці. Він має прийти і переглядати, а його не допускають до об’єктів. І як після цього робити? Або Славомір Новак, якого засудили в його країні – в Польщі за корупційні діяння, за годинник, який він не задекларував. Він не може стати навіть маленьким сільським головою в Польщі, а в нас керує таким корупціогенним «Укравтодором». От і все, от чому я проти. Тому що в мене є маса аргументів.

Володимир Зеленський прийшов до влади, зокрема, на хвилі протесту проти старих еліт. Чи може це слугувати поштовхом до того, що він до своєї команди буде запрошувати людей з-за кордону?

Андрій Юсов: Абсолютно не виключено. Ми бачимо під час інаугураційної промови звернення світового українства – 65 мільйонів людей. А світове українство це хто? Це ті самі українці американського походження, канадійці українського походження, австралійці. Абсолютно можливо, що ми побачимо нову кров. Це будуть українці, але ще донедавна, можливо, з іноземними паспортами. Є системне питання. У нас формально заборонено, принаймні не дозволено подвійне громадянство. І ось таке штучне вирішення в кожному окремому випадку цього питання дійсно якось дивно виглядає. У нас системно стоїть питання: з цивілізованим світом ми відкриті чи закриті? Якщо відкриті, то, можливо, справді варто розглядати ці питання системно. З державою-агресором зрозуміло. Це має бути не просто заборонено, а і запроваджена відповідальність. Особливо в контексті роздачі російських паспортів. Але що стосується досвіду, потенціалу української діаспори, то це величезний потенціал і чому його не використовувати? Тим більше, окрім величезних проблем, які ми бачили, набивали гулі, є і історії-успіхи насправді. Патрульна поліція це історія успіху. Є соціологія, і вона достатньо чіткий індикатор. Так як в нас напередодні президентських виборів була недовіра і антирейтинг чинної влади, так і є рейтинг реформ відповідний, і рейтинг довіри до різного роду інституцій. У Патрульної поліції все добре. Інша справа, що в цілому структура МВС в нас залишилася нереформованою. Але варяги, як ви їх називаєте, власне за весь сектор і не відповідали. Тому що міністр внутрішніх справ у нас довгий час громадянин України.