Новини

У Верховній Раді відбулася зустріч голів та представників фракцій з новообраним президентом Володимиром Зеленським. Розмова тривала близько трьох годин без присутності ЗМІ. Хоча депутати намагалися говорити про внутрішню та зовнішню політику, основним питанням стала дата майбутньої інаугурації. Володимир Зеленський та його команда наполягають на проведенні церемонії 19 травня, але більшість представників фракцій цю ідею не підтримали. Гість студії «Доброго ранку, Країно!» Олександр Солонтай – керівник Програми практичної політики, експерт Інституту політичної освіти.

Чому, по-вашому, Володимир Зеленський поспішає отримати президентську посаду?

Ви впевнені, що це можна назвати поспішає? Він бажає просто раніше, ніж його опоненти, з такої точки зору – так. Але його опоненти бажають якнайпізнішого його приходу до влади. А він бажає, щоб просто прийшов до влади, хоча б як усі інші приходили. Тобто усі терміни, як у всіх, вже пройшли. Насправді за цим прихована дискусія, мати чи не мати право розпускати парламент.

Кому більше потрібен розпуск Верховної Ради?

Опоненти хочуть, щоб він прийшов пізніше, в кінці травня, і тоді він не матиме можливості розпускати Верховну Раду. Він каже, що хоче прийти до закінчення терміну права на розпуск для того, щоб мати це право. Тепер питання: навіщо йому це право? Якщо це право для того, щоб прийти, розпустити ВР і влітку завести до парламенту свою фракцію, тобто Зеленському з перших же днів мало влади. Він отримав президентський пост і замість того, щоб займатися правами і обов’язками, тепер ще і Верховну Раду хоче, це погана ознака. Це поганий початок. Якщо ж йому цей розпуск потрібен для того, щоб потім зустрітися з головами фракцій, гримнути кулаком по столу і сказати: шановні, ви знаєте, що я вас можу розпустити, але якщо ви ухвалите закон про депутатську недоторканість, відкриті списки, закон про імпічмент, тимчасові слідчі комісії, реформу парламентську і так далі, я вас не буду розпускати, бо вам буде чим займатися, – то це хороший хід. Це політичний правильний виважений хід.

Чому все-таки бажано, щоб президент не мав фракції у ВР? Чому так має бути в ідеальній державі?

З точки зору минулих стандартів політики, у нас Зеленський виходив і казав, що я не хочу бути таким, як всі попередники, і сказав, що я проти всієї цієї політики. Всі попередні президенти так робили. Кучма став президентом – заводив туди фракцію НДП і об’єднаних есдеків. Ющенко став президентом – сунув туди свою фракцію «Наша Україна». Янукович став президентом – засовував туди «Партію регіонів». Насправді президент має займатися президентськими питаннями, а інші люди мають займатися питаннями парламенту і Кабінету міністрів. Це з точки зору ідеальної конструкції. З точки зору реальності виходить так, що президенту і парламенту потрібно постійно з’ясовувати стосунки, і тут треба робити вибір. Або ти з’ясовуєш стосунки, маючи там своїх людей і несучи відповідальність в тому числі за те, що вони там зроблять. Або другий варіант – ти абстрагуєшся від точки зору своїх людей і кажеш: я забезпечую всім однакові правила, але якщо ви працюєте погано, я буду користуватися правом на розпуск. Це ідеальний варіант для України. Чи зможе його обрати Зеленський?