Новини
Ірина Суслова: «Людям треба дати надію на те, що завтра буде краще, ніж вчора»
Володимир Зеленський переміг у другому турі виборів голови держави. Він йшов у виборчу кампанію разом з командою та маючи власну програму дій в країні. Отже, разом із гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Іриною Сусловою – народним депутатом України, від Блоку Петра Порошенка, та Сергієм Шаховим – народним депутатом України, будемо розбирати обіцянки Володимира Зеленського.
В центрі столиці є білборд, на якому написано – «З епохою щедрості, процвітання і правди». Чи не вважаєте ви, що такі глобальні гасла стануть для нас до певної міри бічем?
Ірина Суслова: Ви знаєте, дуже важко зараз давати оцінку будь-яким інформаційним кампаніям, які відбуваються, тому що величезна кількість фейків з усіх сторін, і, на жаль, не можна сказати – це хтось пожартував або щиро побажав. Якщо щиро побажав – добре. Але люди потребують позитиву, це точно. Сьогодні весна, навесні люди завжди потребують позитиву – це перше. Тому ми маємо посміхатися. Інша справа, що дійсно людям потрібно дати надію на те, що завтра буде краще, ніж вчора. Але, окрім того, що ми маємо давати надію, ми ще маємо щось робити для того, аби ця надія не ставала надією просто як тою морквинкою, за якою заєць скаче, але не може дострибнути. Тобто вона має бути досяжною. І мені здається, що це в наших силах, в силах парламентарів, робити кожен день щось для того, щоб наближати людину до тієї мети, до якої вона прагне.
Ваші плани на цю осінь як парламентарів?
Сергій Шахов: Вважаю, що можуть бути не на осінь, через пару місяців можуть бути зміни. Я кожен день готовий до змін. Постійно живу на землі, живу з людьми, на Луганщині перебуваю, і жодної відпустки в мене за час роботи в парламенті не було. Ми поїхали побачили, яку стіну побудували, через яку може шалений кролик перескочити або курка. Ми проїхалися по складах, поговорили з населенням, де були постріли, вибухали склади. І от вперше я можу посміхнутися сьогодні в студії, тому що всі очікують змін. Глибоких змін, неглибоких змін в усіх сферах, в усіх галузях. І в даний момент я саме очікую, щоб дехто з уряду був не випущений з країни і щоб розслідували не так, як п’ять років – посадили, відпустили, а покарали за знущання над українським народом. Я зараз говорю про міністра Ігоря Насаліка, хоча тюрми і суми нікому не бажаю ніколи.
Поговоримо про ставлення нового президента до проблеми Донбасу. Чи може на сьогодні Україна відмовитися від Мінських угод та Нормандського формату?
Сергій Шахов: Мінські угоди давно себе вижили, я про це говорив ще півтора роки тому. Будь-який формат може бути – лондонський, вашингтонський, а взагалі я б повертався до того договору, який був підписаний у 1994 році – меморандум про позбавлення ядерної зброї України, про захист нашої держави. Я б повернувся до тих, хто підписував, навіть. Немає терміну підписам, які стоять на білому папірці. Хоча той підпис може сьогодні не коштувати навіть і того папірця. Тому що ми не маємо вірити нікому сьогодні, ми маємо сподіватися тільки на свої власні сили зараз. Є армія побудована, 700 тис. вояків, вже демобілізовано 400 тис. і 250 тис. воює практично на сході, захищаючи нашу країну. В нас побудована армія, це чиста правда. Тому в даний момент ми повинні розвивати всередині свою інфраструктуру. Давати можливість розвиватися малому, середньому та великому бізнесу. Позбавитися все ж таки тих бородавок на тілі України – олігархів. Повинні бути багаті люди, але олігархів не повинно бути в країні. Монополії повинно повернути в державу. Я не почув від Володимира Зеленського про це. Я почув оговорку по Фрейду: він сказав, Нормандський формат, а потім перейшов на Мінський формат. Це може бути, і я вважаю, що і спеціалісти, які його оточують. Я думаю, якщо людина йшла в президенти, він повинен був розуміти, куди він йде і для чого він йде.
Наскільки взагалі можуть бути реалістичними обіцянки врегулювати ситуацію на Донбасі, якщо Нормандський формат вже півтора року заблокований Росією?
Ірина Суслова: Питання Мінського формату і Нормандського формату піднімалися ще з початку каденції навіть діючого парламенту. В нас є Мінська група, на яку ми регулярно з представником України в Мінську Іриною Геращенко збираємося. Моя думка, що ці формати потрібно модернізувати. Але ми не можемо від них відійти. Чому? Тому що, щоб змінити формат, наприклад, на Будапештський, ми маємо враховувати те, що ті країни, які стали підписантами Будапештського меморандуму, мають на меті з нами працювати і говорити. Ми не можемо самі з собою зустрітися і розмовляти там. Якщо країни скажуть: ми вам не будемо давати своїх представників в цю групу, з ким ми будемо говорити? Тобто ми маємо розуміти, що формат має бути таким, щоб і ми говорили і щоб ми були почуті і мали в тому числі своїх союзників. Нормандський формат сьогодні в цілому надає можливість спілкуватися, піднімати питання. Звісно, він не настільки дієвий, наскільки би нам хотілося. Так, ми не маємо тих результатів, на які ми як політики очікували. Ми не маємо тих результатів, на які люди очікували. Війна не зупинена, люди продовжують гинути. Ми маємо працювати над зміною формату, це однозначно.

