Новини

Як заявив очільник Кабміну, прем’єр Володимр Гройсман, ціна на газ для українців у травні має знизитися на 300 гривень, а не зростати. І вона має продовжити падіння відповідно до світових ринкових тенденцій. Чи варто сподіватися в подальшому на зниження газових тарифів, обговоримо з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Олегом Голубенком – експертом з питань ЖКГ:

«Мало б бути подорожчання з 1 травня, але так сталося, що світова тенденція прийшла до того, що газ на світових ринках став коштувати дешевше, ніж його продають населенню в Україні. Відповідно з’явилася можливість дещо здешевити, а не піднімати ціну. Але давайте зрозуміємо, що, по-перше, це стосується неопалювального періоду зараз. Тобто яка буде ціна світових ринків, коли дійсно буде попит на газ? Він може дійсно зрости. І є ряд інших питань, які також впливають на ціну на газ. Це також вартість нашої національної валюти. І давайте не забувати, що ціну на газ у нас регулює безпосередньо Кабмін України. І, в принципі, тут у нас мають бути вибори. Це, мабуть, також збігло, співпало із передвиборчою кампанією.

Коли Гройсман говорить про ринок газу, то ми повинні розуміти, що у нас ринку газу немає. Коли ми говоримо про ринок, ми говоримо про ринкову ціну газу на європейських ринках. Тобто це ціна, по якій Україна купує газ. До цієї ціни прив’язана ціна українського газу. Фактично уряд обклав певними митами ціну українського газу. Щоб, в принципі, видобуток українського газу прирівняти до ціни газу за кордоном. Крім того, для населення вартість газу регулюється безпосередньо Кабміном України. Тобто наш Кабмін встановлює ціну газу. Є ця славнозвісна постанова №87, в якій чітко передбачено встановлення ціни газу для населення. Відповідно до цієї постанови ціна газу має бути піднята безпосередньо з 1 травня.

Але в зв’язку з тим, що фактично давить ціна світових ринках – перший фактор це тепла зима, рання весна, залишки газу в сховищах, відсутність попиту на цей газ, це абсолютно закономірно, що попиту на газ в неопалювальний період як такого немає. І плюс виборча кампанія, яка на це все накладається, і бажання прем’єр-міністра все-таки взяти участь і перевести всі стрілки і всі проблеми на очільника «Нафтогазу», маємо таку історію, де Кабінет міністрів вимагає безпосередньо вирішення всіх цих проблем від «Нафтогазу». Ми повинні розуміти, з іншого боку, що «Нафтогаз» це національна компанія, але фактично вона контролюється ззовні. В наглядову раду входять іноземці, які певним чином контролюють і диктують нам умови в тому числі по газу для населення».