Новини

Гості студії «Доброго ранку, Країно!» журналіст Світлана Крюкова і політичний експерт Михайло Чаплига. Продовжуємо розмову про позов до суду з приводу порушень у виборчій кампанії діючого президента Петра Порошенка та долучення його сторони до судового процесу.

Що ви вважаєте з приводу появи третьої сторони в суді – від президента? Як можна це розцінити?

Світлана Крюкова: Я точно могу вам сказать, что, судя по тому, как Петр Алексеевич относится к подобным судебным искам, а это не первый иск по отношению к нему, потому что я знаю, что есть до пяти исков, когда и журналисты и политики пытаются отстоять свое политическое достоинство, за всевозможные заявления, которые он говорил, обычно суды всячески саботируются. И несмотря на то, что это политизированный процесс, он пытается вмешиваться. Однако, что интересно: позавчера было решение по Савченко и Рубану, очень непрогнозированное, когда, вопреки всяким прогнозам, их отпустили. После чего многие начали писать, что система рухнула и теперь Петр Алексеевич, несмотря ни на что, вопреки своей власти и традиционной манере влиять на суды, уже не может этого сделать. Это означает, что в том числе и подобные судебные решения и подобные судебные процессы на самом деле в ближайшей перспективе имеют какие-то шансы. Поэтому третья сторона, четвертая – это уже вторично. То есть при правильном юридическом подходе и привлечении внимания к этим процессам, я думаю, что есть шанс догнать эти истории.

Як ви оцінюєте перебіг цієї справи?

Михайло Чаплига: Ця справа насправді досить очікувана, скажімо так. Тому що там зібраний комплекс речей. Це пов’язано і з доступом до реєстру, і як працювали з цим реєстром, хто до нього потрапив, чи мали кандидати можливість взагалі працювати з реєстром, як це було всі попередні виборчі кампанії, це і використання зображень інших людей, зовнішня реклама. І багато-багато інших речей, які були перелічені і про них дуже багато говорили і журналісти, і спостерігачі, і фахівці з виборчого права. Чому таке рішення суду? Для мене трошки дивно. Я не знаю, чи є можливість його оскарження, але те, що президент став третьою стороною, тобто фактично головним порушником, про якого йшла мова, для мене не дивина. Тому що він в двох іпостасях – і діючого президента, і кандидата в президенти. Відтак він уособлював владу, а маніпуляції, махінації під час виборів, як правило, завжди пов’язані саме з діючою владою, незалежно від прізвища цієї діючої влади.

Наскільки допустиме, на вашу думку, використання зображення Путіна в передвиборчій агітації?

Світлана Крюкова: Вы знаете, у меня бабушке 85 лет, она тоже пытается активно следить за выборами, ходит на избирательный участок. Вчера она, когда она в очередной раз увидела этот борд, позвонила и спросила: я не совсем понимаю, а что, дебатов с Зеленским уже не будет, они будут с путинным дебатировать? То есть я не знаю, какую истинную суть закладывали технологи. По идее, они поставили Путина как основного оппонента президента, но на самом деле люди очень по-разному трактовали этот месседж. И мне кажется, в некоторой степени это даже сыграло против одного из ключевых кандидатов. Что касается прав, вы же понимаете, это вторично. Понятно, что в Украине, собственно как и в России, только смеха ради будут добиваться каких-то компенсаций ущерба или еще что-то. Хамская выходка по отношению к Путину, ну ладно. Бывает такое. У нас и не такое бывало. Я думаю, что история с Саакашвили куда более хамская с точки зрения международного права и законодательства.

Михайло Чаплига: По-перше, борди з Путіним зникли не всюди. В Києві лишили, я думаю, що це принципово. Прибрали в тих регіонах, де була найбільша негативна реакція, або, навпаки, позитивна. Наприклад, в східних регіонах розцінили це як рекламу Порошенка в тому плані, що він хоче показати, що він з Путіним. Оскільки це східні регіони, вони думають, що могло б спрацювати навпаки – показ того, що це партнер Путіна. Я думаю, що про такий месседж навіть не думали, але треба звернути увагу на те, що найбільшим рекламодавцем Путіна і «русского мира» тут виявився Порошенко і його штаб. Не тільки в цих бордах, але і в постійних посиланнях на російські ЗМІ, на появу самого Путіна. Ще згадайте, як висувався діючий президент. Якщо зайти до того залу, де відбувалося самовисунення, тоді були знову ж таки діючий президент і Путін. Народ питав: а кого ж тут будуть сьогодні висувати в кандидати в президенти? Він з цього почав, цим закінчив. І власне популяризатором цього «русского мира» и Путіна найбільшим в Україні виявився саме діючий президент і його штаб.