Новини

До студії «Доброго ранку, Країно!» завітали кандидати у президенти Юлія Литвиненко та Юрій Дерев’янко. Ви набираєте соті відсотка голосів. Як ви поясните такі результати?

Юлія Литвиненко: Я думаю, що це дуже очікувані результати. В мене взагалі досвіду немає всупереч Юрію Дерев’янку, а я поки що його випереджаю. Я думаю, що це чудово, попри критику і таку велику кількість кандидатів. Мені здається, що помилка, якої припустилися і влада і опозиція, це відсутність кадрів взагалі. Кадрового резерву саме. І серед владних структур і серед опозиційних сил. І ці результати, які ми зараз бачимо, коли людина без досвіду, без знань приходить на лідерські позиції, що називається тепер феноменом Зеленського, свідчать про те, що дійсно влада і опозиція були не готові до того, що ротація має відбуватися. Так відбувається в європейських країнах. Так відбувається в США. А в нас, аж поки не забронзовіють політики, що їх вже вперед ногами виносять, вони не підуть. Я думаю, що це поки ще не остаточні результати. Я думаю, що наші політики старого ґатунку так і не навчилися вигравати з розумом і програвати з посмішкою.

Юрій Дерев’янко: Я думаю, що ці вибори такі показові, і мене тішить те, що українці хочуть сьогодні реальних змін. І не хочуть взагалі мати жодної людини, яка була при владі досить великий проміжок часу. Те, що сьогодні є такий шалений відрив між першим місцем та іншими можливими кандидатами, свідчить про те, що люди реально хочуть, щоб цей весь нафталін політичний пішов геть. І це дуже важливо, я вважаю. Другий аргумент. До цього часу, на превеликий жаль, телевізор відіграє колосальну роль. І ті кандидати, які мали доступ до телевізора, і навіть ті кандидати, які були невідомі, але мали доступ до телевізора, вони сьогодні мають більшу кількість голосів. І це очевидно. Це означає, що олігархічний цей телевізійний простір сьогодні домінує. Це означає, що українці, на превеликий жаль, не зможуть дуже швидко позбутися олігархії. Тому що українці вже визначилися, що вони не хочуть мати старих, але вони ще визначилися, а хто з них є олігарх чи хто є від олігархів. І це означає, що нам ще треба другий такий іспит провести для суспільства в цілому, якщо ми хочемо позбутися двох поганих явищ. Перше це старі, а друге це олігархи.