Новини
Ігор Шевченко: «Моя мета – зробити Україну успішною»
Сьогодні ведуча програми «Доброго ранку, Країно!» в гостях у кандидата в президенти, колишнього міністра екології Ігоря Шевченка, який став відомим Україні завдяки синім шапкам з Давосу.
А ви навмисне розіграли в Давосі, де проводився економічний форум, що поцупили декілька шапок?
Це все відбулося випадково. Я взяв одну шапку і поставив в ФБ, і мені написали друзі: привези. Я взяв ще кілька. Але це було безплатно, і ніяких не було обмежень. А потім роздмухали, що кандидат у президенти краде шапки. Я взяв те, що було безплатно, і ніяких не було обмежень.
Це тренажер для ніг?
Ні, це такий тренажер для того, щоб розвантажити хребет. І щоб кров прилила до мозку. Так можна висіти 5-10 хвилин. Це дуже корисно для шкіри обличчя, волосся, очей. Просто, по-перше, розвантажується хребет і спина не болить, особливо ввечері, після робочого дня, а по-друге, кровообіг підвищується в голові, в мозку.
Що на столі?
Кожен українець повинен бути заможнім. Це моя мета – зробити Україну успішною. А успішна країна, коли переважна більшість людей є заможними. Тому наше завдання – підвищити максимально рівень життя в країні.
Ви один з кандидатів, який ходив вулицями і зустрічався з людьми. У вас було мало часу.
Я просто пропонував прочитати про мене, познайомитися зі мною. Звичайно, багато хто питав: а що ти для нас зробиш? Я, звичайно, казав, що я побудую успішну Україну і ви в ній будете заможними.
Вони не питали, в який спосіб?
Питали, звичайно. Я їм казав, що відновимо законний порядок, знизимо податки, для малозабезпечених ми взагалі приберемо. Плюс залучимо інвестиції, і ці інвестиції створять нові робочі місця.
А хто заважає вам залучати інвестиції, будучи кандидатом у президенти, будучи політиком?
Система. Загальна система і умови проведення бізнесу, у нас не захищені права власності. У будь-кого можуть забрати власність через рейдерство і через корупцію. Чому я пішов з бізнесу? Тому що я хочу добитися якихось більш масштабних речей. Я міг би просто заробляти далі гроші в юридичному бізнесі, але це вже набридає, коли ти досягаєш певного рівня життя і забезпечуєш себе побутово – квартира, машина і ще щось, тобі хочеться наступного етапу в розвитку. Це самореалізація.
Коли ви створювали юридичну фірму, де тоді був у вас капітал стартовий, де були ті навички і гроші?
Для того потрібно було кілька тисяч доларів, щоб купити кілька комп’ютерів. Перші свої такі гроші, кілька тисяч доларів, я заробив в Польщі. Я там працював трішки помічником лікаря, а потім, як і всі, возив дешевші товари з України і продавав їх в Польщі. А в Польщі купував якісь джинси, і таким чином я заробив. Я не стидаюся цього життєвого досвіду, що я дійсно був заробітчанином і їздив в Польщу на початку 90-х років. Тому що потрібно було заробити гроші навіть просто на одежу, але цих грошей вистачило для того, щоб заснувати фірму.
Чому на Волині ваші люди це частина, які працюють з Юлією Тимошенко? Вони не є членами її партії, а є її працівниками.
Дивіться, як це працює зараз. Я не міг по всій країні знайти такої кількості членів комісії. А це 30000 людей по країні, для того, щоб в кожній в комісії був представник від мене, потрібно 28000 людей. Таку кількість знайти неможливо. Тому ми кооперуємося з іншими кандидатами. Із Гриценком ми працюємо, із «Батьківщиною» й іншими. А це відбувається таким чином. Там, де в них не вистачає членів комісії, там наші люди. Там, де в нас не вистачає, там їхні люди. Наприклад, на Волині і в Київській області ви також можете побачити людей, які від «Батьківщини». Тобто ми подавали їхніх людей по квоті моїй для того, щоб вони захищали і мої голоси і голоси «Батьківщини». Вони нічого за це не платять. Вони самі навіть питали, чи є можливість.
Пам’ятаєте, скільки у вас шапки коштували?
Вони коштували десь близько 15 000 доларів, шапки вже виготовлені. Ми, коли їдемо в регіон і йдемо спілкуватися з людьми, наприклад на базарі, і витягуємо шапки, збігається пів-базару. В районному центрі, в Новоукраїнці. Це місто, де моя мама виросла і я проводив канікули. Тому вийшов на базар спілкуватися, витягнув шапки, і набігла купа людей, зразу ж всі хотіли шапку. Це просто подарунок. Це мої рекламні матеріали. Це агітація. Це просто засіб агітації. Просто люди настільки втомились від політики і навіть чути нічого не хочуть. Коли ти підходиш до людини і починаєш щось розповідати, то більшість людей каже, що вони взагалі не хочуть чути про якихось кандидатів. А коли ти даєш шапку, то ти взагалі ламаєш кригу у цих відносинах. Людина починає з тобою розмовляти. Тому це просто такий засіб для початку спілкування.
У вас зараз насичена пора?
Дуже насичена. Багато зустрічей на телебаченні. Я дякую вам за запрошення провести тур по моїй квартирі і за увагу до моєї скромної особи.

