Новини

Володимир Зеленський виграє у всіх, а Юлія Тимошенко виграє у всіх, крім Зеленського. Це свіжі дані Київського міжнародного інституту соціології, які були оприлюднені буквально вчора і проводилися з 31 січня по 10 лютого. Гостя студії «Доброго ранку, Країно!» Ольга Айвазовська – голова правління громадського об’єднання «Громадянська мережа ОПОРА». Будемо говорити про опитування та кандидатів у президенти.

КМІС у своїх дослідженнях не вказує замовника. Чи не є це приводом сумніватися в цих результатах?

Давайте по закону. Насправді соціологічна компанія, яка провела опитування, повинна вказувати інформацію, хто замовник. Але першочергова відповідальність лежить на ЗМІ, які, оприлюднюючи результати соціологічних опитувань, мають вказати дані щодо вибірки, методології, терміну проведення опитування, а також замовника. Звичайно, коли сама соціологічна компанія цього не вказала, ЗМІ дуже важко знайти таку інформацію. Коли медіа оприлюднює соціологічні опитування, варто у соціологічної компанії запитати все ж таки, хто замовив і оплатив ці дослідження. Тому що ця інформація є важливою для того, щоб сформувати сітку довіри-недовіри до того, як сприймати ці дані.

Як українцям розібратися, на які дані спиратися, а на які не спиратися?

Я думаю, що якийсь стадний інстинкт треба в собі подавлювати громадянам, принаймні до першого туру голосування. Соціологія працює в тому числі, навіть абсолютно правдива, чесна і релевантна, на те, щоб показати, хто є лідером. І коли все ж таки групова реакція, коли виборці готові підтримувати тільки лідерів, але відмовляються підтримувати кандидатів, які, можливо, входять в п’ятірку, в десятку, це не дуже коректно. Самі соціологи кажуть, що перші соціологічні опитування в ході тривалої кампанії більше спрямовані не на виборців, а на спонсорів самих кандидатів, які можуть додатково профінансувати або будуть зацікавлені матеріально підтримувати кампанії тих, хто має більше шансів.

Чи відомі випадки, коли тих, хто використовував адмінресурс, карали?

Фактично ні. Тому що саме поняття «адміністративний ресурс» відсутнє в законодавстві. Є обмеження щодо того, яким чином посадові особи та державні службовці мають право брати участь у виборах. Точніше, обмеження стосується їхньої неучасті, якщо вони самі не є кандидатами. Тому що кандидат має право суміщати і свої посадові функції і обов’язки і таку форму активності, як кандидування. Навіть в робочий час проводити агітацію. Але заборонено використовувати службові можливості, ресурси і повноваження для того, щоб допомагати і сприяти власній кампанії. Тобто кандидат – посадова особа має право агітувати, але не за гроші платників податків і не через ресурси, які наявні в нього як у посадової особи. Якщо ж говорити про звичайних посадових осіб або представників органів місцевого самоврядування, їм заборонено агітувати в робочий час за будь-яких обставин. Адміністративний ресурс в чистому вигляді це є корупція. І відповідальність має наставати відповідно до законодавства про запобігання корупції.