Новини

Учора пізно ввечері на сайті суспільного мовника «UA: Перший» опублікували протокол засідання наглядової ради від 31 січня. Саме на тому засідання рада проголосувала за фактичне звільнення Зураба Аласанії з посади очільника ПАТ НСТУ. Дев’ять голосів за, три голоси проти. Серед причин звільнення в проекті рішення Нацради було зазначено наступне: «В обхід статуту ПАТ НСТУ, відповідно до якого виконавчим органом телерадіокомпанії є правління, Аласанія Зураб делегував виконавчі функції так званому директорату, тобто виконавчому директору, його заступникам і директорам департаментів, фактично створивши паралельну до правління виконавчу структуру на чолі з виконавчим директором, який фактично перетворився на другу людину в компанії з обсягом повноважень більшим, ніж у членів правління. За 15 місяців – липня 2017 року до жовтня 2018 року – на оплату діяльності дублюючих органів було витрачено понад 8 млн. грн.». Гість студії «Доброго ранку, Країно!» Тарас Аврахов – член наглядової ради НСТУ.   Чи дія йно, як кажуть, здійснювався тиск на наглядову раду?   Розумієте, колегіальний орган досить складно працює. Він об’єднує самодостатніх людей. І через це уявити, що хтось передзвонив, сказав, і це відбулося, так не буває. Це таке пояснення чогось. Це рішення назрівало. Давайте скажемо правду, наш колега В’ячеслав Козак на двох попередніх засіданнях, які передували цьому, піднімав одне і те саме питання. Колеги його трішки осмикували. Але воно якось назрівало, і це було очевидно. І коли він цього доленосного або просто засідання підняв знову це питання, йому вже не відмовили, бо це б тоді розцінювалося, що ми не враховуємо. Як будь-який колегіальний орган ми повинні давати можливість.   Які по факту рішення, які приймались, або бездіяльність Зураба Аласанії стали поворотними в прийнятті саме такого рішення в розірванні контракту?   Там чітко сформульовано саме з приводу системи управління. З приводу коштів. Ну так там була велика дискусія перед цим питанням в тому ж самому протоколі. Все це можна прочитати з приводу розподілу донорських коштів. Але я б не був дуже категоричним в цих питаннях. Тому що до цих треба речей ставитись досить спокійно. Не було там кричущого, щоб аж. Так, там були певні шероховатості. Але будь-яка система має удосконалюватися в усіх питаннях.   Шероховатості на 8 млн. грн. за 15 місяців?   Для того, щоб говорити, це так або ні, аудитори повинні закінчити свою роботу. Треба бути коректними. Попередні результати. Не треба поспішати кидати обвинувачення. Вони часто бувають не до кінця обґрунтовані.   «За рік керування компанією від моменту призначення на посаду і до проведення незалежного аудиту компанії «Ernst & Young» Аласанія Зураб Григорович не спромігся прокоментувати фінансову звітність компанії, внаслідок чого незалежний аудитор відмовився надавати аудиторський висновок щодо фінансової звітності компанії».   Це з приводу стандартів насамперед ведення документації. Там є дуже багато недоліків. І їх не може не бути. Тому що сама компанія в процесі становлення. Так, є якісь особистісні моменти. Якби не було критичних зауважень, питання щодо розірвання контракту звичайно б не виникло. Якби не було гострих дискусій внутрішніх, не було б цих дев’яти голосів. Дев’ять голосів, як не крути, що не говори, це вотум недовіри. Я далекий від думки і всіх закликаю, бо зараз після цього голосування здійнялася така піна і кинулося як завжди в крайності. Боже, негідник! Ну як так можна казати? Ну неправда. Не можна казати, що команда Зураба Аласанії нічого не зробила. Це теж неправда. Або святий! Боже, пропало все! «Суспільне» впало!   Що зробила команда Зураба Григоровича? Які позитивні реальні зміни з’явилися за цей час?   Я завжди йому казав, що опоненти не друзі. Вони завжди краще, бо вони ніколи не зраджують. І я був один з тих, хто завжди критикував. І критикував за якісь рішення, які ухвалювалися. Так, це було постійно. Структура мала змінитися, і дещо таки змінилося. І в інформаційному, так, змінилося. В мене є свої зауваження по тому, як висвітлювати події, виключення політичної складової повністю це теж було неправильно. Але те, що в інші часи траплялися колись якісь тиски і вони були очевидні і вони сформувалися в якихось не зовсім об’єктивних матеріалах, це було і ця історія змінилася. Ну давайте визнаємо. Так, це змінилося. Разом з тим ухвалювалися інші рішення.   З іншого боку, компанія впродовж 2018 року під керівництвом Аласанії хибно зрозуміла принцип відсторонення від влади аж до повної деполітизації новин.   Так, це неправильно.   З приводу фінансового господарювання компанії величезні запитання, особливо від працівників «Суспільного», від працівників регіонів. Коли там львівська телекомпанія втрачає 70 відсотків штату, а керівництво собі підвищує зарплати в момент, коли потрібно економити.   Це питання піднімалося, завжди були гострі дискусії і з приводу премій керівництва також. І в момент економії і до того моменту також. Через те, що розрив між тими сумами, які платилися топ-менеджеру і журналістам. А де створюється «Суспільне»? Де створюється будь-яке медіа? Воно тут створюється. Ведучий, оператор, режисери. Але цей розрив створював поле для дискусії дуже велике.   При цьому всьому пан Аласанія каже, що не знає, за що його звільнили, і не розуміє.   Я думаю, що всі можуть прочитати протокол і зрозуміти, за що звільнили Зураба Аласанію.   При цьому він погрожує судом.   Ну чому погрожує? Є постфактум цієї події, відбулося те, що не повинно було відбутися, як по мені. Почали просто тиснути на членів наглядової ради і на інститут наглядової ради. Потік безапеляційних обвинувачень. А деякі високопосадовці сформулювали, що в них ситуація на голову не лізе. Я б порадив не тягнути собі на голову те, що не лізе, і тоді не буде дискомфорту.   Ви спілкувалися з іншими членами наглядової ради?   Я не спілкувався на цю тему. Я думаю, що на момент ухвалення рішення ніякого тиску не було. А постфактум це швидше загальне тло обговорення тих заяв, які робилися постійно. Я про це говорю. На момент голосування тиску не було. Воно пройшло спокійно.   Чи будуть стояти на своїй позиції члени наглядової ради, оскільки зараз закликають до переголосування?   Є різні думки з цього приводу. Я категоричний противник переголосування. І це не залежить від персоналій. Якщо колегіальний орган у визначений законом спосіб в рамках своїх повноважень і процедур ухвалює рішення, то воно набуло законної сили. Якщо хтось вважає, що була порушена якась процедура, є визначений законом спосіб – оскаржити. Якщо за рахунок різних впливів колегіальний орган примушують змінити свою позицію, це призведе до дуже негативних наслідків. Ми зараз маємо системну кризу, але це призведе до інституційної кризи. Бо так само, як цього разу, можна дотиснути, і наступного разу натисне ще хтось розумний.