Новини

Рак – не вирок. Саме так вважають ті, хто не побоявся та кинув виклик у боротьбі проти нього. На першому форумі онкопацієнтів під назвою «Знаю. Дію. Живу» навчали вірити в це, що цю страшну недугу можна подолати. Гість студії «Доброго ранку, Країно!» Андрій Жигулін – хірург-онколог, завідувач Центру сучасної мамології лікарні ізраїльської онкології «LISOD ».   Сьогодні подолати рак це диво чи вже звичайний процес?   Я скажу, що це щоденна практика. Тобто за умови вчасного звертання пацієнта до лікаря, за умови надання адекватної, правильної допомоги і адекватного лікування це хвороба, яка в більшості випадків може бути вилікувана.   Якщо говорити про рак молочної залози, як його виявити і чи можна це зробити в домашніх умовах?   Звісно, його можна виявити в домашніх умовах, але проблема в тому, що, як правило, це відбувається вже на більш пізніх стадіях, і ефективність лікування тоді може бути не завжди і не настільки хорошою. Справа в тому, що підступність цієї хвороби полягає в тому, що вона майже не має симптомів на ранніх стадіях, коли підлягає виліковуванню. Людина почувається абсолютно комфортно, немає жодних проявів, і тому досить складно виявити цю хворобу на ранніх стадіях. І ось в цьому плані найбільш ефективними є так звані скринінгові програми. Тобто це обстеження людей, які не мають скарг. Є певні правила, і є декілька хвороб, які підлягають скринінговому виявленню. Тобто ми можемо чітко виявити ці хвороби на ранніх стадіях, до клінічних проявів, до того, як вони почали давати якісь негаразди для пацієнта.   Що для цього потрібно зі сторони пацієнта?   Зі сторони пацієнта треба знати ці правила. Вони досить прості. Що стосується раку молочної залози, то це для жінок у віці від 45 років і старше треба принаймні раз на два роки проходити мамографію. Краще раз на рік. Я скажу, що це залежить від організації охорони здоров’я. В різних країнах по-різному це організовано. Але чітко доведено, що у віці старше 45 років це насправді працює. Якщо жінка молодшого віку, то треба проходити ультразвукове обстеження за умови якихось скарг або принаймні раз на два-три роки планово звернутися до лікаря загальної практики, гінеколога чи мамолога, щоб з’ясувати всі фактори ризику і виявити, чи потрібне додаткове спеціальне обстеження чи ні.