Новини

Тема субсидій вже котрий рік поспіль залишається актуальною. Причому раз за разом її вміст змінюється: то її хочуть монетизувати, то змінюють правила отримання. Зараз вже в Україні можна скаржитися на сусідів, якщо здається, що вони незаконно отримують субсидії. Для чого, поговоримо з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Олексієм Кучеренком – міністром з питань ЖКГ у 2007-2010 роках:

«В усьому світі так. Тому що, на превеликий жаль, урядовці наші – і нинішні, і попередні – вони чомусь ці субсидії преподнесли і подарували суспільству як з повітря вони беруться. Подарунок від влади. Вони наробили такої шкоди, якщо відверто казати. Це найбільший популізм від влади. А тепер люди мають зрозуміти, що субсидії не беруться з повітря, що їх не дарує ні прем’єр, ні президент, ні депутати. Вони беруться з бюджету. А гроші в бюджет потрапляють з податків. Ми з вами платимо податки або прямі або непрямі.

І, власне кажучи, це податкове навантаження стає для нас дуже великим, і уряд врешті-решт зрозумів, що треба обмежувати якось. Бо 71 млрд. грн., який було закладено на цей рік, а на наступний 55, і мені здається, що цього не вистачить, це ж має хтось заплатити ці податки. А що таке ці державні гроші бюджету? Це, безумовно, абсолютно інший режим їх використання. І кожна людина починає розуміти сьогодні, що якщо його сусід на «Мерседесі» їде за субсидіями, то він в тому числі обкрадає свого сусіда. Саме тому в світі, в Європі це давно як правило хорошого тону. Вони контролюють в такий спосіб і захищають свої інтереси. І ця культура буде і до нас приходити. Це не стукачество, це захист мій як сумлінного платника податків. Тепер треба всі чітко зрозуміти, що бюджет і податки це святе.

Інша річ, що в нас дуже цікава держава. Коли людина отримує з бюджету, зараз вона буде під мікроскопом і на неї будуть стукати. А вибачте, коли наші чиновники і депутати транжирять бюджетні кошти через ліві тендери, через абсолютно непрозорі зухвалі схеми, куди нам стукати на них? Тут же не стукаємо, тут грюкаємо, розумієте? В НАБУ, в прокуратуру, але ми ж бачимо, наскільки нерезультативно. До чого я веду? Тут примусово важко буде щось зробити. Це має стати суспільною культурою, ментальністю. Але ця ментальність має базуватися на довірі до влади. Якщо влада не почне з себе контроль за використанням і відповідальність за неправомочне і цинічне використання бюджетних грошей, то важко буде і від людей цього вимагати».