Новини

Воєнний стан в обмін на постанову про припинення президентських виборів у березні 2019 року – так у понеділок закінчилося позачергове засідання Верховної Ради. Гість студії «Доброго ранку, Країно!» Валентин Гладких – політичний експерт, розкаже, як він оцінює введення воєнного стану в десяти областях нашої країни:

«Я оцінюю це скептично. І це дуже м’яко сказано. З одного боку, я не виступаю проти введення правового режиму воєнного стану, якщо це є єдиним і найефективнішим способом дійсно вирішити і дати адекватну відповідь на якісь виклики національної безпеки України у разі загрози державному суверенітету чи територіальній цілісності. Питань тут немає. Інша справа, що в нинішньому політичному контексті, особливо у внутрішньополітичному контексті, як на мене, президенту не вдалося переконати, що сьогодні перед українською державою стоять надзвичайно важливі або особливі виклики, з якими ми не стикалися впродовж цих майже п’яти років російської агресії. Тому це дало підставу якраз значній кількості політичних сил, ми бачили це у ВР, і, мабуть, значній частині українського суспільства поставитися до цього прагнення запровадити правовий режим воєнного стану не стільки як до вирішення питання оборони і нацбезпеки, скільки як питання для досягнення якихось електоральних цілей. І це є велика проблема, що у нас політики і суспільство дедалі більше все, що відбувається, сприймають винятково в контексті прийдешніх виборів.

Розумієте, спочатку мусило відбутися засідання Верховної Ради у закритому режимі. Я припускаю, що, можливо, якраз під час цього закритого засідання президент, можливо, міг би навести якусь інформацію, якою він володіє. Я не маю доступу до даних української розвідки, я не маю доступу до тих розвідданих, як надають наші західні партнери. Можливо, насправді є якісь реальні загрози, з якими раніше ми не стикалися. Можливо, ці дані є з обмеженим доступом. Їх не можна просто взяти і оприлюднити. Оскільки цього не відбулося, то ситуація виглядала дуже просто, і саме такий дискурс на сьогоднішній день – що президент намагався щонайменше відтягнути старт передвиборчої кампанії.

Якщо ми згадаємо заяви Тимошенко, які лунали в липні, про те, що президент хоче використати введення воєнного стану, для того щоб зірвати вибори, то це виглядає так, що хтось захотів реалізувати такий сценарій. Якщо ми згадаємо інші зливи інформації про те, що, оскільки станом на 31 березня президент не відбуде п’ять років свого конституційного терміну, то давайте проведемо вибори пізніше. Тоді сказали: зупиніться трошки, бо є рішення Конституційного суду, де чітко прописано, що вибори проводяться в останню неділю березня останнього року конституційних повноважень президента. Я веду до того, що весь політичний контекст, на превеликий жаль, змушує нас розглядати цю ситуацію в контексті виборів. І президенту, мабуть, варто було на це зважати».