Новини

Більше половини українців, які братимуть участь у виборах президента, не проголосують за Петра Порошенка за жодних обставин, натомість готові підтримати Юлію Тимошенко та Володимира Зеленського. Принаймні такі результати останніх соціологічних опитувань. Крім того, серед претендентів на високий пост з’являються політиків, яких ще кілька років тому остаточно списали з рахунків. Чому попередники повертаються до влади, можливо, на це дасть відповідь гість студії «Доброго ранку, Країно!» Сергій Таран – політолог:

«Українці дуже люблять опозиціонерів. Будь-яка політична кар’єра в Україні починається з того, що політики йдуть в опозицію, заявляють, що вони не задоволені тим, що відбувається в країні, і це резонує в душах українців. І тому будь-хто, якщо є в опозиції, завжди має шанс повернутися. На відміну від Росії в Україні не люблять владу. В Росії завжди культ влади такий, що там завжди рейтинг влади 80-90 відсотків. Будь-якої влади. Чи це Єльцин, чи це Путін, чи це Горбачов. Поки вони в силі, в них величезний рейтинг. А коли вони йдуть, по них топчуться.

А в Україні навпаки культ опозиції. І будь-який політик, який хоче почати свою кар’єру, починає з опозиції. І це така історія українська. Можливо, вона тому, що у нас 300 років не було власної влади, і тому будь-яка влада сприймається з недовірою. І у нас всі рейтинги влади, починаючи з 90-х років, завжди стабільно низькі.

Чесно кажучи, я б не дуже звертав увагу на цифри рейтингів. Там навіть похибка опитування 1-2% вже перекриває різницю так, щ якщо б почалася кампанія, то там в першій трійці чи четвірці будь-які можливі варіанти. Але в будь-якому разі, якщо ми подивимося на рейтинги, ми побачимо ту стабільну тенденцію, що влада стабільно має недовіру, а опозиція довіру. В цьому є один важливий момент – це те, що у нас є справжня демократія, справжня конкуренція. Політики навіть з самим неймовірним бекграундом мають шанс. Це є плюс.

А мінус в тому, що в Україні голосують за історію неуспіху. І будь-який політик починає свою приблизно такими словами: я хотів зробити, але мені не дали. Я хочу наголосити важливу різницю. Якщо, наприклад, у США будь-який політик починає кар’єру, він має інші слова. Він каже: я зробив, у мене є така історія успіху. І за це голосують. А в Україні голосують за історію неуспіху. І це завжди дає шанси тим політикам, які вже, здавалося б, назавжди пішли з політичної арени, повернутися назад».